1 Х то нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?

¶ Who shall believe our report? and upon whom shall the arm of the LORD be manifested?

2 Б о Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!

With all this he shall grow up before him as a tender sprout and as a root out of a dry ground. There is no outward appearance in him, nor beauty. We shall see him, yet nothing attractive about him that we should desire him.

3 В ін погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...

He is despised and rejected among men; a man of sorrows, and acquainted with weakness; and we hid as it were our faces from him; he was despised, and we esteemed him not.

4 Н аправду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...

¶ Surely he has borne our sicknesses and suffered our pain: and we considered him stricken, smitten of God, and cast down.

5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!

But he was wounded for our rebellions; he was bruised for our iniquities; the chastisement of our peace was upon him; and by his stripes healing was provided for us.

6 У сі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!

All we like sheep have become lost; we have turned each one to his own way; and the LORD transposed in him the iniquity of us all.

7 В ін гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...

He was oppressed, and he was afflicted, yet he did not open his mouth; he was brought as a lamb to the slaughter, and as a sheep before her shearers is dumb, so he did not open his mouth.

8 В ід утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...

He was taken from prison and from judgment; and who shall count his generation? for he was cut off out of the land of the living; for the rebellion of my people he was smitten.

9 І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...

And he made his grave with the wicked, and his death with the rich; even though he had never done evil, neither was any deceit in his mouth.

10 Т а зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!

¶ With all this the LORD chose to bruise him; subjecting him to grief. When he shall have offered his soul for atonement, he shall see his seed, he shall prolong his days, and the will of the LORD shall be prospered in his hand.

11 В ін через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.

He shall see of the travail of his soul and shall be satisfied. And by his knowledge shall my righteous slave justify many, for he shall bear their iniquities.

12 Т ому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!

Therefore I will divide him a portion with the great, and he shall divide the spoil unto the strong because he has poured out his soul unto death, and he was numbered with the rebellious, having born the sin of many, and made intercession for the transgressors.