1 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

¶ And Balaam said unto Balak, Build me here seven altars and prepare me here seven oxen and seven rams.

2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.

And Balak did as Balaam had spoken; and Balak and Balaam offered on every altar a bullock and a ram.

3 І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.

And Balaam said unto Balak, Stand by thy burnt offering, and I will go; peradventure the LORD will come to meet me, and whatever he shows me I will tell thee. And thus he went alone.

4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

And God met Balaam; and he said unto him, I have prepared seven altars, and I have offered upon each altar a bullock and a ram.

5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.

And the LORD put a word in Balaam’s mouth and said, Return unto Balak, and thus thou shalt speak.

6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.

And he returned unto him, and, behold, he stood by his burnt sacrifice, he and all the princes of Moab.

7 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!

And he took up his parable and said, Balak, the king of Moab, has brought me from Aram, out of the mountains of the east, saying, Come, curse me Jacob and come, denounce Israel.

8 Щ о ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?

Why should I curse one whom God has not cursed? And why should I denounce one whom the LORD has not denounced?

9 Б о я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.

For from the top of the rocks I have seen him, and from the hills I beheld him; behold, a people that shall dwell in confidence and shall not be counted among the Gentiles.

10 Х то ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!

Who shall count the dust of Jacob and the number of the fourth part of Israel? Let my soul die the death of the righteous, and let my last end be like his!

11 І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!

Then Balak said unto Balaam, What hast thou done unto me? I took thee to curse my enemies, and, behold, thou hast blessed them altogether.

12 А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?

And he answered and said, Must I not take heed to speak that which the LORD has put in my mouth?

13 І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!

¶ And Balak said unto him, Come, I pray thee, with me unto another place, from which thou may see them; thou hast seen but the utmost part of them and hast not seen them all; and from there thou shalt curse them for me.

14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.

And he brought him into the field of Zophim to the top of Pisgah and built seven altars and offered a bullock and a ram on every altar.

15 І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.

Then he said unto Balak, Stand here by thy burnt offering, while I meet the LORD yonder.

16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.

And the LORD met Balaam and put a word in his mouth and said unto him, Go again unto Balak and say thus.

17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?

And he came unto him, and behold, he stood by his burnt offering and the princes of Moab with him. And Balak said unto him, What has the LORD spoken?

18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!

Then he took up his parable and said, Rise up, Balak, and hear; hearken unto me, thou son of Zippor:

19 Б ог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?

God is not a man, that he should lie; neither the son of man, that he should repent; he said and shall he not do it? He spoke and shall he not execute it?

20 О це я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!

Behold, I have received blessing; and he has blessed; and I cannot reverse it.

21 Н е видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!

He has not beheld iniquity in Jacob, neither has he seen rebellion in Israel; the LORD his God is with him, and the battle-cry of a king is in him.

22 Б ог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!

God brought them out of Egypt; he has, as it were the strength of a unicorn.

23 Б о нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.

Because there is no enchantment in Jacob, neither is there any divination in Israel. According to this time, it shall be said of Jacob and of Israel, What God has made!

24 Т ож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!

Behold the people, who shall rise up as a great lion and lift up himself as a young lion; he shall not lie down until he eats of the prey and drinks the blood of the slain.

25 І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!

Then Balak said unto Balaam, Now that you do not curse them, do not bless them either.

26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?

Then Balaam said unto Balak, Did I not tell thee that all that the LORD says unto me, that I must do?

27 І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.

And Balak said unto Balaam, Come, I pray thee, I will bring thee unto another place; peradventure it will please God that thou may curse them for me from there.

28 І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.

And Balak brought Balaam unto the top of Peor, that looks toward Jeshimon.

29 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

And Balaam said unto Balak, Build me here seven altars and prepare me here seven bullocks and seven rams.

30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

And Balak did as Balaam had said and offered a bullock and a ram on every altar.