1 К ричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи!

¶ Cry aloud, do not hold back; lift up thy voice like a shofar and preach to my people their rebellion and to the house of Jacob their sin.

2 В они бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:

That they seek me daily and want to know my ways, as people that do righteousness and have not forsaken the rights of their God: they ask me of the rights of righteousness and desire to approach God.

3 Н ащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!

¶ Why have we fasted, they say, and thou dost not see? why have we afflicted our soul, and thou dost take no knowledge? Behold, in the day of your fast ye find your own pleasure and exact your own estates.

4 Т ож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!

Behold, ye fast for strife and debate, and to smite with the fist of wickedness: ye shall not fast as ye do this day to make your voice to be heard on high.

5 Х іба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?

Is it such a fast that I have chosen? a day for a man to afflict his soul? is it to bow down his head as a bulrush, and to spread sackcloth and ashes under him? wilt thou call this a fast and an acceptable day to the LORD?

6 Ч и ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?

Is not rather the fast that I have chosen, to loose the bands of wickedness, to undo the ties of oppression, to release into freedom those who are broken, and that ye break every yoke?

7 Ч и ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?

Is it not to share thy bread with the hungry and that thou bring the poor that are cast out into thy house? when thou seest the naked, that thou cover him; and that thou not hide thyself from thy brother?

8 З асяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!

¶ Then shall thy light break forth as the morning, and thine health shall spring forth speedily: and thy righteousness shall go before thee; the glory of the LORD shall gather thee.

9 Т оді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,

Then shalt thou call, and thou shalt hear the LORD; thou shalt cry, and he shall say, Here I am. If thou take away from the midst of thee the yoke, the putting forth of the finger, and speaking vanity;

10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,

and if thou pour out thy soul to the hungry, and satisfy the afflicted soul; then shall thy light rise in obscurity, and thy darkness be as the noonday:

11 і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!

And the LORD shall guide thee continually, and satisfy thy soul in drought, and make fat thy bones: and thou shalt be like a watered garden, and like a spring of water, whose waters do not fail.

12 І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!

And they shall build up out of thee the old waste places: thou shalt raise up the fallen foundations of many generations; and thou shalt be called, The repairer of the breach, The restorer of paths to dwell in.

13 Я кщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,

¶ If thou turn away thy foot from the sabbath, from doing thy will on my holy day; and call the sabbath the delightful, holy, glorious day of the LORD; and shalt honour him by not doing thine own ways, nor seeking thine own will, nor speaking thine own words:

14 т оді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!

Then shalt thou delight thyself in the LORD; and I will cause thee to ride upon the high places of the earth and cause thee to eat of the heritage of Jacob thy father: for the mouth of the LORD has spoken it.