1 І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

¶ So these three men ceased to answer Job because he was righteous in his own eyes.

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Then the wrath of Elihu, the son of Barachel, the Buzite, of the kindred of Ram, was kindled; against Job was his wrath kindled, because he justified himself rather than God.

3 Т акож на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Also against his three friends was his wrath kindled because they had found no answer, and yet had condemned Job.

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Now Elihu had waited until Job had spoken because they were all elder than he.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

But when Elihu saw that there was no answer in the mouth of these three men, then his wrath was kindled.

6 І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

¶ And Elihu, the son of Barachel, the Buzite, answered and said, I am younger, and ye are older; therefore, I was afraid, and I feared to declare unto you my opinion.

7 Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

I said, Days shall speak, and the multitude of years shall declare wisdom.

8 С правді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Certainly there is a spirit in man, and the inspiration of the Almighty gives them understanding.

9 М ноголітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Great men are not always wise; neither do the aged understand judgment.

10 Т ому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

Therefore I said, Hearken to me; I also will declare my knowledge.

11 Т ож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

Behold, I waited for your words; I gave ear to your arguments, while ye searched out what to say.

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

Even so, I attended unto you, and, behold, there was none of you to reprove Job or to answer his words.

13 Щ об ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

Lest ye should say, We have found out wisdom; it is needful that God thrust him down, and not man.

14 Н е на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Now he has not directed his words against me; neither will I answer him with your reasons.

15 П олякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

¶ They were amazed, they answered no more; they left off speaking.

16 Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

And I waited, (for they did not speak, but stopped, and answered no more);

17 В ідповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

I said, I will also answer my part, I will also declare my opinion.

18 Б о я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

For I am full of words; the spirit within me constrains me.

19 О сь утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

Behold, my belly is as wine which has no vent; it is ready to burst forth like spirits.

20 Н ехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

I will speak, that I may be able to breathe; I will open my lips and answer.

21 Н а особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

I will not now be a respecter of persons, neither will I give flattering titles unto man.

22 б о не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!

For I do not know how to give flattering titles; otherwise my maker would soon take me away.