1 І почув ханаанеянин, цар Араду, що сидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полонених.

¶ And when king Arad, the Canaanite, who dwelt toward the Negev, heard tell that Israel came by the way of the sentinels; then he fought against Israel and took some of them prisoners.

2 І склав Ізраїль обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям.

Then Israel vowed a vow unto the LORD and said, If thou wilt indeed deliver this people into my hand, then I will utterly destroy their cities.

3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, і дав йому ханаанеянина, і він учинив закляттям їх та їхні міста, і назвав ім'я тому міста: Хорма.

And the LORD hearkened to the voice of Israel and delivered up the Canaanite; and they utterly destroyed them and their cities, and he called the name of the place Hormah.

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі.

¶ And they journeyed from Mount Hor by the way of the Red sea, to go around the land of Edom, and the soul of the people was much discouraged because of the way.

5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа.

And the people spoke against God and against Moses, Why have ye brought us up out of Egypt to die in the wilderness? There is no bread, neither is there any water; and our soul loathes this light bread.

6 І послав Господь на той народ зміїв сарафів, і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля.

And the LORD sent fiery serpents among the people, and they bit the people; and many people of Israel died.

7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ.

Then the people came to Moses and said, We have sinned, for we have spoken against the LORD and against thee; pray unto the LORD that he take away these serpents from among us. And Moses prayed for the people.

8 І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити.

And the LORD said unto Moses, Make thee a fiery serpent and lift it up as a banner, and it shall be that anyone that is bitten and looks upon it shall live.

9 І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія і жив!

And Moses made a serpent of brass and put it up as a banner, and it came to pass that when a serpent bit anyone, he beheld the serpent of brass, and lived.

10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборували в Овоті.

¶ And the sons of Israel set forward and pitched camp in Oboth.

11 І рушили вони з Овоту, і таборували в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від сходу сонця.

And they journeyed from Oboth and pitched at Ijeabarim, in the wilderness which is before Moab, toward the rising of the sun.

12 З відти вони рушили, і таборували в долині Зереду.

From there they removed and pitched in the valley of Zared.

13 З відти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон границя Моаву між Моавом та амореянином.

From thence they removed and pitched on the other side of Arnon, which is in the wilderness that comes out of the borders of the Amorite; for Arnon is the border of Moab between Moab and the Amorite.

14 Т ому розповідається в Книжці воєн Господніх: Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

Therefore it is said in the book of the battles of the LORD, What he did in the Red sea, and in the brooks of Arnon

15 і спад потоків, що збочив на місце Ару, і на моавську границю опертий.

and at the stream of the brooks that goes down to the dwelling of Ar, and lies upon the border of Moab.

16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: Збери народ, і нехай Я дам їм воду.

And from there they went to Beer; this is the well of which the LORD spoke unto Moses, Gather the people together, and I will give them water.

17 Т оді заспівав був Ізраїль цю пісню: Піднесися, кринице, співайте про неї!

Then Israel sang this song, Spring up, O well; sing ye unto it.

18 К риниця, вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми. А з Мідбару до Маттани,

The princes dug the well, the willing people dug it, and the lawgiver, with their staves. And from the wilderness they went to Mattanah.

19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

And from Mattanah to Nahaliel, and from Nahaliel to Bamoth.

20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що звернена до пустині.

And from Bamoth in the valley, that is in the fields of Moab, to the top of Pisgah, which looks toward Jeshimon.

21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморейського царя, говорячи:

¶ And Israel sent messengers unto Sihon king of the Amorites, saying,

22 Н ехай я перейду в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, ми підемо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою.

Let me pass through thy land; we will not turn into the fields or into the vineyards; we will not drink of the waters of the wells; but we will go along by the king’s high way until we are past thy borders.

23 І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

But Sihon would not allow Israel to pass through his border; instead Sihon gathered all his people together and went out against Israel into the wilderness; and he came to Jahaz and fought against Israel.

24 І вдарив його Ізраїль вістрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз границя синів Аммону.

And Israel smote him with the edge of the sword and possessed his land from Arnon unto Jabbok, even unto the sons of Ammon, for the border of the sons of Ammon was strong.

25 І позабирав Ізраїль усі ті міста. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

And Israel took all these cities; and Israel dwelt in all the cities of the Amorites in Heshbon and in all the villages thereof.

26 Б о Хешбон місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

For Heshbon was the city of Sihon the king of the Amorites, who had fought against the former king of Moab and taken out of his hand all his land unto Arnon.

27 Т ому й розповідають кобзарі: Підіть до Хешбону, нехай він збудується, і хай міцно поставиться місто Сигонове.

Therefore those that speak in proverbs say, Come into Heshbon, let the city of Sihon be built and prepared;

28 Б о вийшов огонь із Хешбону, а полум'я з міста Сигонового, він місто моавське пожер, володарів арнонських висот.

for there is a fire gone out of Heshbon, a flame from the city of Sihon; it has consumed Ar of Moab and the lords of the high places of Arnon.

29 Г оре тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був синів своїх утікачами, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

Woe to thee, Moab! thou art undone, O people of Chemosh; he has put thy sons to flight and thy daughters into captivity because of Sihon king of the Amorites.

30 І розбили ми їх, згинув Хешбон до Дівону, і ми попустошили аж до Нофаху, що аж до Медви.

And Heshbon destroyed their kingdom even unto Dibon, and we have laid them waste even unto Nophah and Medeba.

31 І Ізраїль осів в аморейському краї.

Thus Israel dwelt in the land of the Amorite.

32 І послав Мойсей розвідати про Язера, і вони здобули його залежні міста, і заволоділи амореянином, що жив там.

And Moses sent to spy out Jaazer, and they took the villages thereof and drove out the Amorite that was there.

33 І повернулись вони, і пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

And they turned and went up by the way of Bashan; and Og, the king of Bashan, went out against them, he and all his people, to the battle at Edrei.

34 І сказав Господь до Мойсея: Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

Then the LORD said unto Moses, Fear him not, for I have delivered him into thy hand and all his people and his land; and thou shalt do to him as thou didst unto Sihon king of the Amorites, who dwelt at Heshbon.

35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

So they smote him and his sons and all his people until there was none left him alive; and they possessed his land.