1 Т ого дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.

¶ On that same day King Ahasuerus gave the house of Haman, the Jews’ enemy, unto Esther, the queen. And Mordecai came before the king, for Esther had told what he was unto her.

2 І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.

And the king took off his ring, which he had taken from Haman and gave it unto Mordecai. And Esther set Mordecai over the house of Haman.

3 І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...

¶ And Esther spoke yet again before the king and fell down at his feet and besought him with tears to put away the evil of Haman, the Agagite, and his device that he had devised against the Jews.

4 І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,

Then the king held out the golden sceptre toward Esther. So Esther arose and stood before the king,

5 т а й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах.

And said, If it pleases the king and if I have found grace in his sight and if the thing is right before the king and if I am good in his eyes, let it be written to reverse the letters devised by Haman, the son of Hammedatha, the Agagite, which he wrote to destroy the Jews who are in all the king’s provinces.

6 Б о як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?

For how can I endure to see the evil that shall come unto my people? How can I endure to see the destruction of my nation?

7 І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.

Then King Ahasuerus said unto Esther, the queen, and to Mordecai, the Jew, Behold, I have given Esther the house of Haman, and they have hanged him upon the gallows because he extended his hand against the Jews.

8 А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.

Write ye also for the Jews, as it pleases you, in the king’s name, and seal it with the king’s ring; for the writing which is written in the king’s name and sealed with the king’s ring may not be revoked.

9 І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.

Then the king’s scribes were called at that time in the third month, that is, the month Sivan, on the twenty-third day thereof; and it was written according to all that Mordecai commanded unto the Jews and to the lieutenants and the captains and the princes of the provinces which are from India unto Ethiopia, one hundred and twenty-seven provinces, unto each province according to the writing thereof, and unto each people after their language, and to the Jews according to their writing, and according to their language.

10 І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских,

And he wrote in King Ahasuerus’s name and sealed it with the king’s ring and sent letters by posts on horseback, and riders on mules, mules that were born of mares,

11 щ о цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,

that the king granted power to the Jews who were in all the cities to gather themselves together and to stand for their life, to destroy, to slay, and to cause to perish any army of the people or province that would assault them, and even their little ones and women, and to take the spoil of them for a prey,

12 о дного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.

upon the same day in all the provinces of King Ahasuerus, namely, upon the thirteenth day of the twelfth month, which is the month Adar.

13 В ідпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.

The copy of the writing which was to be given as law in each province was published unto all people and said that the Jews should be ready against that day to avenge themselves of their enemies.

14 Г інці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи.

So the posts rode upon mules, they went out on mules, being hastened and pressed on by the king’s commandment. And the law was given at Shushan, the palace.

15 А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося!

¶ And Mordecai went out from the presence of the king in royal apparel of blue and white and with a great crown of gold and with a mantel of fine linen and purple; and the city of Shushan rejoiced and was glad.

16 Ю деям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!

The Jews had light and gladness and joy and honour.

17 І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям.

And in each province and in each city wherever the king’s commandment and his decree came, the Jews had joy and gladness, a banquet and a good day. And many of the people of the land became Jews, for the fear of the Jews fell upon them.