1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...

¶ And he heard the words of the sons of Laban, saying, Jacob has taken away all that was our father’s; and of that which was our father’s, he has gotten all this glory.

2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

And Jacob beheld the countenance of Laban, and, behold, it was not toward him as before.

3 І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.

Also the LORD said unto Jacob, Return unto the land of thy fathers and to thy kindred; and I will be with thee.

4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

And Jacob sent and called Rachel and Leah to the field unto his sheep

5 т а й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

and said unto them, I see your father’s countenance, that it is not toward me as before; but the God of my father has been with me.

6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.

And ye know that with all my strength I have served your father.

7 І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

And your father has deceived me and changed my wages ten times, but God did not allow him to hurt me.

8 К оли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

If he said thus, The speckled shall be thy wages; then all the sheep bore speckled; and if he said thus, The ringstraked shall be thy hire; then all the sheep bore ringstraked.

9 І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

Thus God has taken away the livestock of your father and given them to me.

10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

And it came to pass at the time that the sheep conceived, that I lifted up my eyes and saw in dreams, and, behold, the rams which leaped upon the females were ringstraked, speckled, and grisled.

11 І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!

And the angel of God spoke unto me in dreams, saying, Jacob: And I said, Here am I.

12 В ін промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

And he said, Lift up now thine eyes and see, all the rams which leap upon the sheep are ringstraked, speckled, and grisled; for I have seen all that Laban has done unto thee.

13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.

I am the God of Bethel, where thou didst anoint the pillar and where thou didst vow a vow unto me. Now arise, go out from this land and return unto the land of thy nature.

14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?

And Rachel and Leah answered and said unto him, Is there yet any portion or inheritance for us in our father’s house?

15 Т аж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло.

Are we not counted of him strangers? For he has sold us and has even devoured all our price.

16 Б ож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.

For all the riches which God has taken from our father, is ours and our son’s; now then, whatever God has said unto thee, do.

17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.

¶ Then Jacob rose up and set his sons and his wives upon the camels;

18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.

and he carried away all his livestock and all his goods which he had gotten, the livestock of his getting, which he had gotten in Padanaram, to return unto Isaac his father in the land of Canaan.

19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.

And Laban had gone to shear his sheep; and Rachel stole the idols of her father.

20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.

And Jacob stole away the heart of Laban the Aramean, in that he did not tell him that he fled.

21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.

So he fled with all that he had; and he rose up and passed the river and set his face toward Mount Gilead.

22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.

And it was told Laban on the third day that Jacob had fled.

23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.

Then he took his brethren with him and pursued after him seven days’ journey; and they overtook him in Mount Gilead.

24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.

And God came to Laban the Aramean in dreams by night, and said unto him, Take heed that thou speak not to Jacob either good or bad.

25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.

¶ Then Laban overtook Jacob. Now Jacob had pitched his tent in the mount; and Laban with his brethren pitched in Mount Gilead.

26 І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!

And Laban said to Jacob, What hast thou done, that thou hast stolen away my heart and carried away my daughters as captives taken with the sword?

27 Ч ого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.

Why didst thou flee away secretly and steal away from me and didst not tell me that I might have sent thee away with mirth and with songs with tambourine and with harp?

28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!

And hast not suffered me to kiss my sons and my daughters? Thou hast now done foolishly in so doing.

29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.

It is in the power of my hand to do you hurt, but the God of your father spoke unto me last night, saying, Take thou heed that thou speak not to Jacob either good or bad.

30 А тепер справді підеш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але нащо ти покрав моїх богів?

And now, that thou art leaving, because thy desire is after thy father’s house, yet why hast thou stolen my gods?

31 А Яків відповів і сказав до Лавана: Тому, що боявся, бо я думав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!

And Jacob answered and said to Laban, Because I was afraid; for I said, Peradventure thou would take by force thy daughters from me.

32 П ри кому ж ти знайдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.

With whomsoever thou findest thy gods, let them not live; before our brethren discern what is thine with me and take it to thee. For Jacob did not know that Rachel had stolen them.

33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.

And Laban went into Jacob’s tent and into Leah’s tent, and into the two maidservants’ tents, but he did not find them. Then he went out of Leah’s tent and came to Rachel’s tent.

34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.

Now Rachel took the images and put them in a camel’s saddle and sat upon them. And Laban searched all the tent but did not find them.

35 А вона сказала до батька свого: Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче. І перешукав він, та божків не знайшов.

And she said to her father, Let it not displease my lord that I cannot rise up before thee; for the custom of women is upon me. And he searched, but did not find the images.

36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,

¶ Then Jacob was wroth and contended with Laban, and Jacob answered and said to Laban, What is my trespass? What is my sin that thou hast so hotly pursued after me?

37 щ о ти обмацав усі мої речі? Що ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і нехай вони розсудять поміж нами двома.

Whereas thou hast searched all my stuff, what hast thou found of all thy household stuff? Set it here before my brethren and thy brethren that they may judge between us both.

38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.

These twenty years I have been with thee; thy ewes and thy she goats have not aborted their young, and I have not eaten the rams of thy flock.

39 Р озшарпаного диким звірем я не приносив до тебе, я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і що було вкрадене вночі.

That which was torn of beasts I did not bring unto thee; I bore the sin; thou didst require of my hand that which was stolen, whether by day or by night.

40 Б увало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей.

By day the drought consumed me, and by night, the frost; and my sleep departed from mine eyes.

41 Т аке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!

Thus have I been twenty years in thy house; I served thee fourteen years for thy two daughters and six years for thy flock; and thou hast changed my wages ten times.

42 К оли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.

If the God of my father, the God of Abraham, and the fear of Isaac, were not with me, surely thou would send me away now empty. God has seen my affliction and the work of my hands and rebuked thee last night.

43 І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отара, і все, що ти бачиш то моє. А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?

¶ And Laban answered and said unto Jacob, These daughters are my daughters, and these sons are my sons, and these sheep are my sheep, and all that thou seest is mine; and what can I do this day unto these my daughters, or unto their sons unto whom they have given birth?

44 А тепер ходи, я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою.

Now therefore come thou, let us make a covenant, I and thou, and let it be for a witness between me and thee.

45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.

Then Jacob took a stone and set it up for a pillar.

46 І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.

And Jacob said unto his brethren, Gather stones; and they took stones and made a heap; and they ate there upon the heap.

47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.

And Laban called it Jegarsahadutha, but Jacob called it Galeed.

48 І промовив Лаван: Ця могила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: Ґал-Ед

And Laban said, This heap is a witness between me and thee this day. Therefore was the name of it called Galeed;

49 і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від одного.

and Mizpah; for he said, The LORD watch between me and thee when we are absent one from another.

50 К оли ти будеш кривдити дочок моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людина з нами, а дивися Бог свідок між мною й між тобою!

If thou shalt afflict my daughters, or if thou shalt take other wives beside my daughters, no man is with us; see, God is witness between me and thee.

51 А Яків сказав до Лавана: Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.

And Laban said to Jacob, Behold this heap, and behold this pillar, which I have raised up between me and thee;

52 С відок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду цієї могили до тебе, і ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.

let this heap be witness and this pillar be witness that I will not pass over this heap against thee and that thou shalt not pass over this heap and this pillar against me, for harm.

53 Р озсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.

The God of Abraham and the God of Nahor, the God of their fathers, judge between us. And Jacob swore by the fear of his father Isaac.

54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.

Then Jacob offered sacrifice upon the mount and called his brethren to eat bread; and they ate bread and slept in the mount.

55 ( 32-1) І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

And early in the morning Laban rose up and kissed his sons and his daughters and blessed them; and Laban departed and returned unto his place.