1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

¶ And he began again to teach by the sea side, and there was gathered unto him a great multitude, so that he entered into a ship and sat in the sea, and the whole multitude was by the sea on the land.

2 І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

And he taught them many things by parables and said unto them in his doctrine,

3 С лухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

Hearken; Behold, the sower went out to sow;

4 І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

and it came to pass as he sowed some fell by the way side, and the fowls of the air came and devoured it up.

5 Д руге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

And some fell on stony ground where it had not much earth, and immediately it sprang up because it had no depth of earth;

6 а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

but when the sun was up, it was scorched, and because it had no root, it withered away.

7 А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

And some fell among thorns, and the thorns grew up and choked it, and it yielded no fruit.

8 І нше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

And other fell on good ground and did yield fruit that sprang up and increased and brought forth: some thirty and some sixty and some a hundred.

9 І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

And he said unto them, He that has ears to hear, let him hear.

10 І , як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

And when he was alone, those that were close to him with the twelve asked of him the parable.

11 І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

And he said unto them, Unto you it is given to know the mystery of the kingdom of God; but unto those that are without, all these things are done in parables,

12 щ об оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

that seeing they may see and not perceive, and hearing they may hear and not understand, lest at any time they should be converted, and their sins should be forgiven them.

13 І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

And he said unto them, Know ye not this parable? How then will ye understand all the parables?

14 С іяч сіє слово.

The sower is he who sows the word.

15 А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

And these are those by the way side, in whom the word is sown, but when they have heard, Satan comes and takes away the word that was sown in their hearts.

16 Т ак само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

And likewise these are those who are sown on stony ground, who when they have heard the word immediately receive it with gladness

17 т а коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

but have no root in themselves and are temporal; afterward, when tribulation or persecution arises for the word’s sake, immediately they are offended.

18 А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

And these are those who are sown among thorns, such as hear the word,

19 а ле клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

and the cares of this world and the deceitfulness of riches and the lusts of other things entering in choke the word, and it becomes unfruitful.

20 А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

And these are those who are sown in good ground, such as hear the word and receive it and bring forth fruit: some thirtyfold, some sixty, and some a hundred.

21 І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

¶ And he also said unto them, Is the lamp brought to be put under the bushel or under the bed? and not to be set in the lampstand?

22 Б о немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

For there is nothing hid which shall not be manifested; nor secret which shall not be exposed.

23 Х то має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

If anyone has ears to hear, let him hear.

24 І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

And he also said unto them, Take heed what ye hear; with the measure ye measure by, ye shall be measured by others, and unto you that hear shall more be added.

25 Б о хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

For he that has, to him shall be given; and he that has not, from him shall be taken even that which he has.

26 І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

He also said, So is the kingdom of God, as if a man should cast seed into the ground

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

and should sleep and rise night and day, and the seed should spring forth and grow up, he knows not how.

28 Б о родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

For the earth brings forth fruit of herself: first the blade, then the ear, after that the full grain in the ear.

29 А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

But when the fruit is brought forth, immediately he puts in the sickle because the harvest is come.

30 І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

He also said, Whereunto shall we liken the kingdom of God? Or with what parable shall we compare it?

31 В оно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

It is like a grain of mustard seed, which, when it is sown in the earth, is less than all the seeds that are in the earth;

32 Я к посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

but when it is sown, it grows up and becomes greater than all herbs and shoots out great branches, so that the fowls of the air may lodge under the shadow of it.

33 І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

And with many such parables he spoke the word unto them as they were able to hear it.

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

But without a parable he did not speak unto them; and when they were alone, he expounded all things to his disciples.

35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

¶ And that same day, when evening was come, he said unto them, Let us pass over unto the other side.

36 І , лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

And when they had sent away the multitude, they took him even as he was in the ship. And there were also with him other little ships.

37 І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

And there arose a great storm of wind, and the waves beat into the ship, so that it was now full.

38 А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

And he was in the hinder part of the ship, asleep on a pillow; and they awoke him and said unto him, Master, dost thou not care that we perish?

39 Т оді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

And as he arose, he rebuked the wind and said unto the sea, Peace, be still. And the wind ceased, and there was a great calm.

40 І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

And he said unto them, Why are ye so fearful? How is it that ye have no faith?

41 А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

And they feared exceedingly and said one to another, Who is this, that even the wind and the sea obey him?