1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

Иисус опять учил у озера. Вокруг Него собралась огромная толпа, так что Он был вынужден сесть в лодку и немного отплыть, а весь народ стоял на берегу.

2 І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Иисус многому учил народ в притчах, говоря им:

3 С лухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

– Послушайте: сеятель вышел сеять.

4 І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

Когда он разбрасывал семена, то некоторые из них упали у самой дороги. Прилетели птицы и склевали их.

5 Д руге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

Другие упали в каменистые места, где было мало почвы. Они быстро проросли, потому что почва была неглубокой,

6 а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и те засохли, так как у них не было глубоких корней.

7 А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Другие упали в терновник, который разросся, заглушил их, и семена не дали урожая.

8 І нше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Но семена, которые упали на хорошую почву, взошли, выросли и принесли урожай в тридцать, а то и в шестьдесят, и даже во сто крат больше, чем было посеяно.

9 І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Потом Иисус добавил: – У кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит! Иисус объясняет притчу о четырех видах почвы (Мат. 13: 10-23; Лк. 8: 9-15)

10 І , як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

Позже, когда Иисус был один, Его постоянные спутники вместе с двенадцатью спросили Его о притчах.

11 І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

Иисус ответил: – Вам открыта тайна Божьего Царства, а тем, внешним, все дается в притчах,

12 щ об оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

чтобы «они смотрели, но не увидели и слушали, но не поняли; чтобы они не обратились и не были бы прощены».

13 І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Потом Иисус спросил: – Неужели и вы не поняли эту притчу? Как же вы тогда вообще сможете понимать притчи?

14 С іяч сіє слово.

Сеятель сеет слово.

15 А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

Некоторые люди похожи на семена, посеянные у дороги. Как только они услышат слово, приходит сатана и похищает посеянное в них.

16 Т ак само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

Другие похожи на семена, посеянные на каменистой почве. Эти люди, когда слышат слово, сразу же принимают его с радостью.

17 т а коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

Но у них нет корня, и поэтому их хватает лишь на короткое время, и когда наступают трудности и гонения за слово, они сразу же отступаются.

18 А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

Третьи – как семена, посеянные среди терновника. Они слышат слово,

19 а ле клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

но повседневные заботы, любовь к богатству и другие желания заглушают слово, делая его бесплодным.

20 А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

А есть люди, похожие на семена, посеянные в хорошую почву. Они слышат слово, принимают его и приносят плод – в тридцать, шестьдесят, а то и во сто крат больше посеянного. Ответственность слушающих (Мат. 7: 2; Лк. 8: 16-18)

21 І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Затем Он сказал им: – Разве для того вносят в дом светильник, чтобы поставить его под горшок или под кровать? Наоборот, его ставят на подставку.

22 Б о немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Нет ничего тайного, что не станет явным, и нет ничего скрытого, что не выйдет на свет.

23 Х то має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Если у кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит.

24 І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

И еще сказал им: – Будьте внимательны к тому, что вы слышите. Какою мерою вы мерите, такой будет отмерено и вам, и даже прибавлено.

25 Б о хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

У кого есть, тому будет дано еще, и у кого нет, будет отнято и то, что он имеет. Притча о засеянном поле

26 І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

Еще Он сказал: – Божье Царство похоже на то, как если бы человек засеял поле.

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

Проходят дни и ночи, человек то спит, то бодрствует, а семена всходят и растут, он и сам не знает как,

28 Б о родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

ведь земля сама дает плод. Сначала появляется росток, затем колос, колос наливается зерном,

29 А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

и когда созреет урожай, человек приходит с серпом, потому что наступила жатва. Притча о горчичном зерне (Мат. 13: 31-32; Лк. 13: 18-19)

30 І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Иисус продолжал: – С чем можно сравнить Божье Царство? В какой притче можно описать его?

31 В оно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

Оно как горчичное зерно. Когда его сеют в землю, оно самое меньшее из всех семян,

32 Я к посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

но когда вырастает, то становится больше всех огородных растений и раскидывает такие большие ветви, что птицы небесные могут вить гнезда в их тени.

33 І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

Иисус рассказывал им много подобных притч. Он не говорил им больше того, что они были в силах воспринять.

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

Без притч Иисус вообще не учил, но когда Он оставался наедине со Своими учениками, Он все им объяснял. Иисус усмиряет шторм (Мат. 8: 18, 23-27; Лк. 8: 22-25)

35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

В тот же день, вечером, Иисус сказал Своим ученикам: – Переправимся на другую сторону озера.

36 І , лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

Отпустив народ, они вошли в лодку к Иисусу и отплыли от берега. К ним присоединились и другие лодки.

37 І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

Внезапно поднялся сильный шторм. Волны били о борта лодки, и ее стало заливать.

38 А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

А Иисус в это время спал на корме, подложив подушку под голову. Ученики разбудили Его и сказали: – Учитель! Неужели Тебе все равно, что мы гибнем?

39 Т оді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

Проснувшись, Он запретил ветру и приказал озеру: – Умолкни! Перестань! В тот же момент ветер стих, и наступил полный штиль.

40 І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

– Ну, что вы испугались? – сказал Он ученикам. – Неужели у вас еще нет веры?

41 А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

Перепуганные ученики спрашивали друг друга: – Кто Он, что даже ветер и море Ему повинуются?