1 І сказав Самуїл до Саула: Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.
Самуил сказал Саулу: − Я − тот, кого Господь послал помазать тебя царем над народом Израиля. Выслушай же теперь весть от Господа.
2 Т ак сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.
Так говорит Господь Сил: «Я накажу амаликитян за то, что они сделали Израилю, преградив путь израильтянам, идущим из Египта.
3 Т епер іди, і поб'єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.
Ступай, напади на амаликитян и полностью уничтожь все, что им принадлежит. Не щади их; предай смерти мужчин и женщин, детей и грудных младенцев, волов и овец, верблюдов и ослов».
4 І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.
Саул призвал народ и собрал их в Телаиме − двести тысяч пеших воинов и десять тысяч воинов из рода Иуды.
5 І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.
Саул подошел к городу Амалика и устроил засаду в долине.
6 І сказав Саул кенеянам: Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремився Кенеянин з-поміж Амалика.
Он сказал кенеям: − Уходите, оставьте амаликитян, чтобы я не истребил вас вместе с ними, ведь вы оказали милость всем израильтянам, когда они вышли из Египта. И кенеи ушли от амаликитян.
7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.
Саул разбил амаликитян на всем пути от Хавилы до самого Сура, что в восточном Египте.
8 І зловив він Аґаґа, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.
Он взял Агага, царя амаликитян, живым, а весь его народ полностью истребил мечом.
9 Т а змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе його зробили закляттям.
Но Саул и его войско пощадили Агага. Они также оставили лучших овец и волов, жирных телят и ягнят − все, что было ценно; они не хотели все это уничтожать. Но все, что было плохого и слабого, они уничтожили полностью. Господь отвергает Саула
10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:
Тогда к Самуилу было слово Господа:
11 Ж алкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.
− Я жалею, что сделал Саула царем, потому что он отвернулся от Меня и не выполнил Моих наставлений. Самуил разгневался и всю ночь взывал к Господу.
12 А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам'ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.
Рано утром Самуил встал, чтобы встретиться с Саулом, но ему сказали: − Саул ушел в город Кармил. Там он поставил себе памятник, а затем спустился в Гилгал.
13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє.
Когда Самуил нагнал его, Саул сказал: − Да благословит тебя Господь! Я выполнил наставления Господа.
14 А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?
Но Самуил сказал: − А почему же я тогда слышу блеяние овец и мычание волов?
15 І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям.
Саул ответил: − Воины привели их от амаликитян. Они пощадили лучших овец и волов, чтобы принести их в жертву Господу, твоему Богу, но все остальное мы полностью уничтожили.
16 А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі. А той сказав йому: Говори.
− Хватит! − сказал Саулу Самуил. − Я скажу тебе то, что прошлой ночью сказал мне Господь. − Говори, − ответил Саул.
17 І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
Самуил сказал: − Не стал ли ты главой родов Израиля, хотя сам когда-то невысоко себя ставил? Господь помазал тебя царем над Израилем.
18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.
Господь послал тебя с поручением, говоря: «Пойди и полностью истреби этот нечестивый народ – амаликитян. Веди с ними войну, пока не уничтожишь их».
19 І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?
Почему ты не послушался Господа? Почему ты бросился на добычу и совершил зло в глазах Господа?
20 І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.
− Но я же послушался Господа, − сказал Саул. − Я отправился исполнять поручение, которое дал мне Господь. Я полностью истребил амаликитян и привел их царя Агага.
21 А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі.
Воины взяли из добычи овец и волов, лучшее из посвященного Богу, чтобы принести их в жертву Господу, твоему Богу, в Гилгале.
22 І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!
Но Самуил ответил: − Разве всесожжения и жертвы столь же приятны Господу, сколь послушание голосу Господа? Послушание лучше жертвы, и повиновение лучше жира баранов.
23 Б о непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.
Ведь неповиновение подобно греху ворожбы, и гордость − греху идолослужения. Так как ты отверг слово Господа, то и Он отверг тебя как царя.
24 І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу.
Тогда Саул сказал Самуилу: − Я согрешил. Я нарушил повеление Господа и твои наставления. Я боялся народа и поэтому уступил им.
25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві.
Но теперь я молю тебя, прости мой грех и вернись со мной, чтобы мне поклониться Господу.
26 Т а Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.
Но Самуил сказал ему: − Я не вернусь с тобой. Ты отверг слово Господа, и Господь отверг тебя как царя над Израилем!
27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.
Когда Самуил повернулся, чтобы уйти, Саул схватил его за край верхней одежды, и она порвалась.
28 І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
Самуил сказал ему: − Сегодня Господь вырвал у тебя царство Израиля и отдал его одному из твоих ближних − тому, кто лучше тебя.
29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись.
Слава Израиля не лжет и не передумывает; ведь Он не человек, чтобы передумывать.
30 А Саул сказав: Прогрішився я! Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму.
Саул ответил: − Я согрешил. Но пожалуйста, окажи мне уважение перед старейшинами моего народа и перед Израилем; вернись со мной, чтобы мне поклониться Господу, твоему Богу.
31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.
Самуил вернулся с Саулом, и Саул поклонился Господу.
32 І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерти!
Тогда Самуил сказал: − Приведите ко мне Агага, царя амаликитян. Агаг подошел к нему уверенно, думая: «Конечно, горечь смерти прошла стороной».
33 А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
Но Самуил сказал: − Как меч твой лишал матерей их детей, так твоя мать будет бездетной среди женщин. И Самуил рассек Агага на части перед Господом в Гилгале.
34 І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів'ї.
Затем Самуил ушел в Раму, а Саул поднялся к себе домой, в Гиву.
35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.
До дня своей смерти Самуил не виделся больше с Саулом, хотя и скорбел о нем. А Господь сожалел, что сделал Саула царем над Израилем.