1 Т ож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

Теперь тем, кто находится в единении со Христом Иисусом, нет никакого осуждения,

2 б о закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

потому что Закон Духа, дающего жизнь через Иисуса Христа, освободил тебя от закона греха и смерти.

3 Б о що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

То, что не в силах был сделать Закон, не способный перебороть нашу греховную природу, сделал Бог. Он послал Своего Сына в теле, подобном греховному человеческому телу, и осудил грех, сделав Его тело жертвой за наши грехи.

4 щ об виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

Он сделал это для того, чтобы справедливые требования Закона были исполнены в нас, живущих не по греховной природе, а по Духу.

5 Б о ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.

Живущие по греховной природе думают о том, чего хочет эта природа, а живущие по Духу – о том, чего желает Дух.

6 Б о думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,

Мысли, исходящие от греховной природы, ведут к смерти, а мысли, исходящие от Духа, – к жизни и миру.

7 д умка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.

Греховный образ мыслей враждебен Богу. Он не подчиняется Божьему Закону, да и не может подчиняться.

8 І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

Поэтому живущие под властью греховной природы не могут угодить Богу.

9 А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

Но если Дух Божий живет в вас, то вы уже находитесь не под властью греховной природы, а под властью Духа. А в ком нет Духа Христа, тот и не принадлежит Ему.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

Если же в вас живет Христос, то ваше тело мертво для греха, а Дух – ваша жизнь для праведности.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

Если в вас живет Дух Того, Кто воскресил Иисуса из мертвых, то Воскресивший из мертвых Иисуса оживит Духом Своим, живущим в вас, и ваши смертные тела.

12 Т ому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;

Поэтому, братья, мы не должники греховной природы, чтобы жить так, как она нам диктует.

13 б о коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

Если вы живете так, как вам диктует греховная природа, вы погибнете. Если же вы Духом умерщвляете ее действия, то будете жить.

14 Б о всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

Потому что все, кем руководит Дух Божий, являются сыновьями Божьими.

15 б о не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

Вы получили не дух рабства, чтобы опять жить в страхе, а Духа усыновления, Которым мы и обращаемся к Богу: «Абба! Отче!»

16 С ам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

Дух Божий свидетельствует вместе с нашим духом о том, что мы дети Божьи.

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

А если мы Его дети, то и наследники. Наследники Божьи и сонаследники Христу. Ведь если мы страдаем вместе с Ним, то вместе с Ним и будем прославлены. Будущая слава

18 Б о я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

Я считаю, что наши нынешние страдания ничего не значат в сравнении с той славой, которая ожидает нас в будущем.

19 Б о чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,

Ведь все творение с нетерпением ожидает откровения сыновей Божьих.

20 б о створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,

Потому что творение было подчинено бессмысленности существования не по своей воле, а по воле Того, Кто подчинил его. Но у творения есть надежда на

21 щ о й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

освобождение от власти тления, чтобы обрести ту же славную свободу, что и дети Божьи.

22 Б о знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.

Мы знаем, что все творение до сих пор стонет и мучается, как женщина при родах,

23 А ле не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

и не только оно, но и мы, получившие Духа, как залог того, что нас ожидает, тоже внутренне стонем, с нетерпением ожидая полного усыновления – искупления наших тел.

24 Н адією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?

В этой надежде мы и спасены. Но надежда не бывает направлена на то, что уже видимо; если что-то уже видимо, то на что же надеяться?

25 А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

Мы надеемся на то, чего не видим, и терпеливо этого ожидаем.

26 Т ак само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

Также и Дух помогает нам при всей нашей слабости. Мы не знаем даже, о чем нам следует молиться, но Дух Сам ходатайствует за нас вздохами, которые не могут быть выражены словами.

27 А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

Тот, Кто исследует сердца, знает мысль Духа, потому что Дух ходатайствует за святых в согласии с Божьей волей. Любовь Божья в Иисусе Христе

28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

Мы знаем, что Бог все обращает во благо для тех, кто любит Его и кого Он призвал по Своему замыслу.

29 Б о кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.

Потому что кого Он заранее узнал, тех и предопределил быть подобными образу Своего Сына, так что Иисус стал Первенцем среди множества братьев.

30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

А кого Бог предопределил, тех Он и призвал, а кого призвал, тех и оправдал, а кого оправдал, тех и прославил.

31 Щ о ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

Что же нам сказать об этом? Если Бог за нас, то кто против нас?

32 Т ой же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

Тот, Кто не пожалел Своего Сына, но отдал Его за всех нас, разве не дарует с Ним и всего остального?

33 Х то оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

Кто будет обвинять избранных Богом? Если Бог оправдывает,

34 Х то ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

кто может осудить? Христос Иисус, Который умер, но воскрес и сейчас находится по правую руку от Бога, ходатайствует за нас.

35 Х то нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

Что может отлучить нас от любви Христа? Скорбь или трудности? Преследования или голод? Нагота или угроза казни?

36 Я к написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.

Написано: «Ради Тебя убивают нас всякий день и смотрят на нас, как на овец перед бойней».

37 А ле в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

Но мы одерживаем величайшую победу над всем этим благодаря Тому, Кто полюбил нас.

38 Б о я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

И я уверен, что ни смерть, ни жизнь, ни ангелы, ни власти, ни настоящее, ни будущее, ни силы,

39 н і вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

ни высота, ни глубина – ничто во всем творении не может отлучить нас от любви Бога в Христе Иисусе, нашем Господе!