1 І було мені слово Господнє таке:

Было ко мне слово Господа:

2 С ину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї

– Сын человеческий, обрати лицо к горе Сеир; пророчествуй против нее

3 т а й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.

и скажи: «Так говорит Владыка Господь: Я твой противник, гора Сеир. Я простру над тобой руку и предам тебя полному опустошению.

4 М іста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

Я превращу твои города в руины, и ты станешь необитаемой. Тогда ты узнаешь, что Я – Господь.

5 З а те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,

За то, что ты питала вечную вражду и отдавала израильтян мечу во время их беды, когда пробил час их наказания,

6 т ому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!

верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Господь, – Я предам тебя кровопролитию, и оно будет преследовать тебя. Так как ты не возненавидела кровопролитие, оно будет тебя преследовать.

7 О берну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.

Я предам гору Сеир полному опустошению и погублю на ней всех, кто уходит и возвращается.

8 І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!

Я покрою твои вершины павшими; сраженные мечом будут падать на твоих холмах, в долинах и во всех ущельях.

9 Н а вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!

Я предам тебя вечному опустошению; твои города больше не будут заселены. Тогда ты узнаешь, что Я – Господь.

10 З а те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,

За то, что ты сказала: “Оба этих народа и обе эти страны будут моими; я завладею ими”, – хотя с ними был Господь,

11 т ому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.

верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Господь, – Я поступлю с тобой по злобе и зависти, которые ты выказала, враждуя с ними, и явлю Себя им, когда стану тебя судить.

12 І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!

Тогда ты узнаешь, что Я, Господь, услышал все оскорбления, которые ты слала горам Израиля. Ты говорила: “Они опустошены и отданы мне на съедение!”

13 І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!

Ты хвасталась предо Мной и говорила против Меня, не сдерживаясь, и Я это услышал. –

14 Т ак говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!

Так говорит Владыка Господь: Когда вся земля будет радоваться, Я предам тебя опустошению.

15 Я к радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!

За то, что ты радовалась опустошению наследия дома Израиля, Я поступлю с тобой точно так же. Ты будешь опустошена, гора Сеир, и с тобой – весь Эдом. Тогда узнают, что Я – Господь».