1 І було мені слово Господнє таке:

Veio a mim a palavra do Senhor, dizendo:

2 С ину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї

Filho do homem, dirige o teu rosto contra o monte Seir, e profetiza contra ele.

3 т а й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.

E dize-lhe: Assim diz o Senhor Deus: Eis que eu estou contra ti, ó monte Seir, e estenderei a minha mão contra ti, e te tornarei em desolação e espanto.

4 М іста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

Farei desertas as tuas cidades, e tu serás assolado; e saberás que eu sou o Senhor.

5 З а те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,

Pois que guardaste perpétua inimizade, e entregaste os filhos de Israel ao poder da espada no tempo da sua calamidade, no tempo do castigo final;

6 т ому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!

por isso vivo eu, diz o Senhor Deus, que te prepararei para sangue, e o sangue te perseguirá; visto que não aborreceste o sangue, por isso o sangue te perseguirá.

7 О берну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.

Farei do monte Seir um espanto e uma desolação, e exterminarei dele o que por ele passar, e o que por ele voltar;

8 І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!

e encherei os seus montes dos seus mortos; nos teus outeiros, e nos teus vales, e em todas as tuas correntes d'água cairão os mortos ã espada.

9 Н а вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!

Em desolações perpétuas te porei, e não serão habitadas as tuas cidades. Então sabereis que eu sou o Senhor.

10 З а те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,

Visto como dizes: Estes dois povos e estas duas terras serão meus, e havemos de possuí-los, sendo que o Senhor se achava ali;

11 т ому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.

portanto, vivo eu, diz o Senhor Deus, que procederei conforme a tua ira, e conforme a tua inveja, de que usaste, no teu ódio contra eles; e me darei a conhecer entre eles, quando eu te julgar.

12 І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!

E saberás que eu, o Senhor, ouvi todas as tuas blasfêmias, que proferiste contra os montes de Israel, dizendo: Já estão assolados, a nós nos são entregues por pasto.

13 І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!

Vós vos engrandecestes contra mim com a vossa boca, e multiplicastes as vossas palavras contra mim. Eu o ouvi.

14 Т ак говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!

Assim diz o Senhor Deus: Quando a terra toda se alegrar, a ti te farei uma desolação.

15 Я к радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!

Como te alegraste com a herança da casa de Israel, porque foi assolada, assim eu te farei a ti: assolado serás, ó monte Seir, e todo o Edom, sim, todo ele; e saberão que eu sou o Senhor.