1 Д ля дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

Salva-nos, Senhor, pois não existe mais o piedoso; os fiéis desapareceram dentre os filhos dos homens.

2 ( 12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

Cada um fala com falsidade ao seu próximo; falam com lábios lisonjeiros e coração dobre.

3 ( 12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

Corte o Senhor todos os lábios lisonjeiros e a língua que fala soberbamente,

4 ( 12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

os que dizem: Com a nossa língua prevaleceremos; os nossos lábios a nós nos pertecem; quem sobre nós é senhor?

5 ( 12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

Por causa da opressão dos pobres, e do gemido dos necessitados, levantar-me-ei agora, diz o Senhor; porei em segurança quem por ela suspira.

6 ( 12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

As palavras do Senhor são palavras puras, como prata refinada numa fornalha de barro, purificada sete vezes.

7 ( 12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!

Guarda-nos, ó Senhor; desta geração defende-nos para sempre.

8 ( 12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.

Os ímpios andam por toda parte, quando a vileza se exalta entre os filhos dos homens.