1 Н е багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.

Meus irmãos, não sejais muitos de vós mestres, sabendo que receberemos um juízo mais severo.

2 Б о багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

Pois todos tropeçamos em muitas coisas. Se alguém não tropeça em palavra, esse é homem perfeito, e capaz de refrear também todo o corpo.

3 О т і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.

Ora, se pomos freios na boca dos cavalos, para que nos obedeçam, então conseguimos dirigir todo o seu corpo.

4 О т і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.

Vede também os navios que, embora tão grandes e levados por impetuosos ventos, com um pequenino leme se voltam para onde quer o impulso do timoneiro.

5 Т ак само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!

Assim também a língua é um pequeno membro, e se gaba de grandes coisas. Vede quão grande bosque um tão pequeno fogo incendeia.

6 І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.

A língua também é um fogo; sim, a língua, qual mundo de iniqüidade, colocada entre os nossos membros, contamina todo o corpo, e inflama o curso da natureza, sendo por sua vez inflamada pelo inferno.

7 Б о всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,

Pois toda espécie tanto de feras, como de aves, tanto de répteis como de animais do mar, se doma, e tem sido domada pelo gênero humano;

8 т а не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!

mas a língua, nenhum homem a pode domar. É um mal irrefreável; está cheia de peçonha mortal.

9 Н им ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.

Com ela bendizemos ao Senhor e Pai, e com ela amaldiçoamos os homens, feitos ã semelhança de Deus.

10 І з тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!

Da mesma boca procede bênção e maldição. Não convém, meus irmãos, que se faça assim.

11 Х іба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?

Porventura a fonte deita da mesma abertura água doce e água amargosa?

12 Х іба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.

Meus irmãos, pode acaso uma figueira produzir azeitonas, ou uma videira figos? Nem tampouco pode uma fonte de água salgada dar água doce.

13 Х то мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!

Quem dentre vós é sábio e entendido? Mostre pelo seu bom procedimento as suas obras em mansidão de sabedoria.

14 К оли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,

Mas, se tendes amargo ciúme e sentimento faccioso em vosso coração, não vos glorieis, nem mintais contra a verdade.

15 ц е не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.

Essa não é a sabedoria que vem do alto, mas é terrena, animal e diabólica.

16 Б о де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!

Porque onde há ciúme e sentimento faccioso, aí há confusão e toda obra má.

17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.

Mas a sabedoria que vem do alto é, primeiramente, pura, depois pacífica, moderada, tratável, cheia de misericórdia e de bons frutos, sem parcialidade, e sem hipocrisia.

18 А плід правди сіється творцями миру.

Ora, o fruto da justiça semeia-se em paz para aqueles que promovem a paz.