1 Ч и нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

Começamos outra vez a recomendar-nos a nós mesmos? Ou, porventura, necessitamos, como alguns, de cartas de recomendação para vós, ou de vós?

2 В и наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

Vós sois a nossa carta, escrita em nossos corações, conhecida e lida por todos os homens,

3 В иявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

sendo manifestos como carta de Cristo, ministrada por nós, e escrita, não com tinta, mas com o Espírito do Deus vivo, não em tábuas de pedra, mas em tábuas de carne do coração.

4 Т аку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

E é por Cristo que temos tal confiança em Deus;

5 н е тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

não que sejamos capazes, por nós, de pensar alguma coisa, como de nós mesmos; mas a nossa capacidade vem de Deus,

6 І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

o qual também nos capacitou para sermos ministros dum novo pacto, não da letra, mas do espírito; porque a letra mata, mas o espírito vivifica.

7 К оли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

Ora, se o ministério da morte, gravado com letras em pedras, veio em glória, de maneira que os filhos de Israel não podiam fixar os olhos no rosto de Moisés, por causa da glória do seu rosto, a qual se estava desvanecendo,

8 с кільки ж більш буде в славі те служіння духа!

como não será de maior glória o ministério do espírito?

9 Б о як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

Porque, se o ministério da condenação tinha glória, muito mais excede em glória o ministério da justiça.

10 Н е прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

Pois na verdade, o que foi feito glorioso, não o é em comparação com a glória inexcedível.

11 б о коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

Porque, se aquilo que se desvanecia era glorioso, muito mais glorioso é o que permanece.

12 Т ож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

Tendo, pois, tal esperança, usamos de muita ousadia no falar.

13 а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

E não somos como Moisés, que trazia um véu sobre o rosto, para que os filhos de Isra desvanecia;

14 А ле засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

mas o entendimento lhes ficou endurecido. Pois até o dia de hoje, ã leitura do velho pacto, permanece o mesmo véu, não lhes sendo revelado que em Cristo é ele abolido;

15 А ле аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

sim, até o dia de hoje, sempre que Moisés é lido, um véu está posto sobre o coração deles.

16 к оли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

Contudo, convertendo-se um deles ao Senhor, é-lhe tirado o véu.

17 Г осподь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

Ora, o Senhor é o Espírito; e onde está o Espírito do Senhor aí há liberdade.

18 М и ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.

Mas todos nós, com rosto descoberto, refletindo como um espelho a glória do Senhor, somos transformados de glória em glória na mesma imagem, como pelo Espírito do Senhor.