1 П риповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

Provérbios de Salomão, filho de Davi, rei de Israel:

2 щ об пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

Para se conhecer a sabedoria e a instrução; para se entenderem as palavras de inteligência;

3 щ об прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

para se instruir em sábio procedimento, em retidão, justiça e eqüidade;

4 щ об мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

para se dar aos simples prudência, e aos jovens conhecimento e bom siso.

5 Х ай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

Ouça também, o sábio e cresça em ciência, e o entendido adquira habilidade,

6 щ об пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

para entender provérbios e parábolas, as palavras dos sábios, e seus enigmas.

7 С трах Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

O temor do Senhor é o princípio do conhecimento; mas os insensatos desprezam a sabedoria e a instrução.

8 П ослухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Filho meu, ouve a instrução de teu pai, e não deixes o ensino de tua mãe.

9 в они бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

Porque eles serão uma grinalda de graça para a tua cabeça, e colares para o teu pescoço.

10 М ій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

Filho meu, se os pecadores te quiserem seduzir, não consintas.

11 Я кщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

Se disserem: Vem conosco; embosquemo-nos para derramar sangue; espreitemos sem razão o inocente;

12 ж ивих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

traguemo-los vivos, como o Seol, e inteiros como os que descem ã cova;

13 М и знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

acharemos toda sorte de bens preciosos; encheremos as nossas casas de despojos;

14 Ж еребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

lançarás a tua sorte entre nós; teremos todos uma só bolsa;

15 с ину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

filho meu, não andes no caminho com eles; guarda da sua vereda o teu pé,

16 б о біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

porque os seus pés correm para o mal, e eles se apressam a derramar sangue.

17 Б ож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Pois debalde se estende a rede ã vista de qualquer ave.

18 т о вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

Mas estes se põem em emboscadas contra o seu próprio sangue, e as suas próprias vidas espreitam.

19 Т акі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Tais são as veredas de todo aquele que se entrega ã cobiça; ela tira a vida dos que a possuem.

20 К личе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

A suprema sabedoria altissonantemente clama nas ruas; nas praças levanta a sua voz.

21 н а шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

Do alto dos muros clama;

22 Д оки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

Até quando, ó estúpidos, amareis a estupidez? e até quando se deleitarão no escárnio os escarnecedores, e odiarão os insensatos o conhecimento?

23 З верніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Convertei-vos pela minha repreensão; eis que derramarei sobre vós o meu; espírito e vos farei saber as minhas palavras.

24 Б о кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Mas, porque clamei, e vós recusastes; porque estendi a minha mão, e nao houve quem desse atenção;

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

antes desprezastes todo o meu conselho, e não fizestes caso da minha repreensão;

26 Т ож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

também eu me rirei no dia da vossa calamidade; zombarei, quando sobrevier o vosso terror,

27 К оли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

quando o terror vos sobrevier como tempestade, e a vossa calamidade passar como redemoinho, e quando vos sobrevierem aperto e angústia.

28 т оді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Então a mim clamarão, mas eu não responderei; diligentemente me buscarão, mas não me acharão.

29 з а те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Porquanto aborreceram o conhecimento, e não preferiram o temor do Senhor;

30 н е хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

não quiseram o meu conselho e desprezaram toda a minha repreensão;

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

portanto comerão do fruto do seu caminho e se fartarão dos seus próprios conselhos.

32 б о відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

Porque o desvio dos néscios os matará, e a prosperidade dos loucos os destruirá.

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

Mas o que me der ouvidos habitará em segurança, e estará tranqüilo, sem receio do mal.