1 П риповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

The proverbs of Solomon the son of David, king of Israel:

2 щ об пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

To know wisdom and instruction, To perceive the words of understanding,

3 щ об прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

To receive the instruction of wisdom, Justice, judgment, and equity;

4 щ об мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

To give prudence to the simple, To the young man knowledge and discretion—

5 Х ай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

A wise man will hear and increase learning, And a man of understanding will attain wise counsel,

6 щ об пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

To understand a proverb and an enigma, The words of the wise and their riddles.

7 С трах Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

The fear of the Lord is the beginning of knowledge, But fools despise wisdom and instruction. Shun Evil Counsel

8 П ослухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

My son, hear the instruction of your father, And do not forsake the law of your mother;

9 в они бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

For they will be a graceful ornament on your head, And chains about your neck.

10 М ій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

My son, if sinners entice you, Do not consent.

11 Я кщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

If they say, “Come with us, Let us lie in wait to shed blood; Let us lurk secretly for the innocent without cause;

12 ж ивих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

Let us swallow them alive like Sheol, And whole, like those who go down to the Pit;

13 М и знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

We shall find all kinds of precious possessions, We shall fill our houses with spoil;

14 Ж еребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Cast in your lot among us, Let us all have one purse”—

15 с ину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

My son, do not walk in the way with them, Keep your foot from their path;

16 б о біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

For their feet run to evil, And they make haste to shed blood.

17 Б ож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Surely, in vain the net is spread In the sight of any bird;

18 т о вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

But they lie in wait for their own blood, They lurk secretly for their own lives.

19 Т акі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

So are the ways of everyone who is greedy for gain; It takes away the life of its owners. The Call of Wisdom

20 К личе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Wisdom calls aloud outside; She raises her voice in the open squares.

21 н а шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

She cries out in the chief concourses, At the openings of the gates in the city She speaks her words:

22 Д оки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

“How long, you simple ones, will you love simplicity? For scorners delight in their scorning, And fools hate knowledge.

23 З верніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Turn at my rebuke; Surely I will pour out my spirit on you; I will make my words known to you.

24 Б о кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Because I have called and you refused, I have stretched out my hand and no one regarded,

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

Because you disdained all my counsel, And would have none of my rebuke,

26 Т ож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

I also will laugh at your calamity; I will mock when your terror comes,

27 К оли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

When your terror comes like a storm, And your destruction comes like a whirlwind, When distress and anguish come upon you.

28 т оді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

“Then they will call on me, but I will not answer; They will seek me diligently, but they will not find me.

29 з а те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Because they hated knowledge And did not choose the fear of the Lord,

30 н е хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

They would have none of my counsel And despised my every rebuke.

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

Therefore they shall eat the fruit of their own way, And be filled to the full with their own fancies.

32 б о відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

For the turning away of the simple will slay them, And the complacency of fools will destroy them;

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

But whoever listens to me will dwell safely, And will be secure, without fear of evil.”