1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, то впала там на мене рука Господа Бога.

And it came to pass in the sixth year, in the sixth month, on the fifth day of the month, as I sat in my house with the elders of Judah sitting before me, that the hand of the Lord God fell upon me there.

2 І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й додолу огонь, а від стегон його й догори на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.

Then I looked, and there was a likeness, like the appearance of fire—from the appearance of His waist and downward, fire; and from His waist and upward, like the appearance of brightness, like the color of amber.

3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.

He stretched out the form of a hand, and took me by a lock of my hair; and the Spirit lifted me up between earth and heaven, and brought me in visions of God to Jerusalem, to the door of the north gate of the inner court, where the seat of the image of jealousy was, which provokes to jealousy.

4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!

And behold, the glory of the God of Israel was there, like the vision that I saw in the plain.

5 І сказав Він до мене: Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ! І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.

Then He said to me, “Son of man, lift your eyes now toward the north.” So I lifted my eyes toward the north, and there, north of the altar gate, was this image of jealousy in the entrance.

6 І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.

Furthermore He said to me, “Son of man, do you see what they are doing, the great abominations that the house of Israel commits here, to make Me go far away from My sanctuary? Now turn again, you will see greater abominations.”

7 І привів мене до входу подвір'я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!

So He brought me to the door of the court; and when I looked, there was a hole in the wall.

8 І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні! І прокопав я в стіні, аж ось вхід!

Then He said to me, “Son of man, dig into the wall”; and when I dug into the wall, there was a door.

9 І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!

And He said to me, “Go in, and see the wicked abominations which they are doing there.”

10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом...

So I went in and saw, and there—every sort of creeping thing, abominable beasts, and all the idols of the house of Israel, portrayed all around on the walls.

11 А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.

And there stood before them seventy men of the elders of the house of Israel, and in their midst stood Jaazaniah the son of Shaphan. Each man had a censer in his hand, and a thick cloud of incense went up.

12 І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...

Then He said to me, “Son of man, have you seen what the elders of the house of Israel do in the dark, every man in the room of his idols? For they say, ‘The Lord does not see us, the Lord has forsaken the land.’”

13 І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.

And He said to me, “Turn again, and you will see greater abominations that they are doing.”

14 І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.

So He brought me to the door of the north gate of the Lord ’s house; and to my dismay, women were sitting there weeping for Tammuz.

15 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!

Then He said to me, “Have you seen this, O son of man? Turn again, you will see greater abominations than these.”

16 І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.

So He brought me into the inner court of the Lord ’s house; and there, at the door of the temple of the Lord, between the porch and the altar, were about twenty-five men with their backs toward the temple of the Lord and their faces toward the east, and they were worshiping the sun toward the east.

17 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.

And He said to me, “Have you seen this, O son of man? Is it a trivial thing to the house of Judah to commit the abominations which they commit here? For they have filled the land with violence; then they have returned to provoke Me to anger. Indeed they put the branch to their nose.

18 Т ому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...

Therefore I also will act in fury. My eye will not spare nor will I have pity; and though they cry in My ears with a loud voice, I will not hear them.”