1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Then the Lord spoke to Moses, saying:

2 Н акажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду.

“Command the children of Israel that they bring to you pure oil of pressed olives for the light, to make the lamps burn continually.

3 П оза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!

Outside the veil of the Testimony, in the tabernacle of meeting, Aaron shall be in charge of it from evening until morning before the Lord continually; it shall be a statute forever in your generations.

4 Н а чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.

He shall be in charge of the lamps on the pure gold lampstand before the Lord continually. The Bread of the Tabernacle

5 І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.

“And you shall take fine flour and bake twelve cakes with it. Two-tenths of an ephah shall be in each cake.

6 І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,

You shall set them in two rows, six in a row, on the pure gold table before the Lord.

7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.

And you shall put pure frankincense on each row, that it may be on the bread for a memorial, an offering made by fire to the Lord.

8 Щ осуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.

Every Sabbath he shall set it in order before the Lord continually, being taken from the children of Israel by an everlasting covenant.

9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.

And it shall be for Aaron and his sons, and they shall eat it in a holy place; for it is most holy to him from the offerings of the Lord made by fire, by a perpetual statute.” The Penalty for Blasphemy

10 І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.

Now the son of an Israelite woman, whose father was an Egyptian, went out among the children of Israel; and this Israelite woman’s son and a man of Israel fought each other in the camp.

11 І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.

And the Israelite woman’s son blasphemed the name of the Lord and cursed; and so they brought him to Moses. (His mother’s name was Shelomith the daughter of Dibri, of the tribe of Dan.)

12 І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.

Then they put him in custody, that the mind of the Lord might be shown to them.

13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

And the Lord spoke to Moses, saying,

14 В иведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.

“Take outside the camp him who has cursed; then let all who heard him lay their hands on his head, and let all the congregation stone him.

15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.

“Then you shall speak to the children of Israel, saying: ‘Whoever curses his God shall bear his sin.

16 А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий.

And whoever blasphemes the name of the Lord shall surely be put to death. All the congregation shall certainly stone him, the stranger as well as him who is born in the land. When he blasphemes the name of the Lord, he shall be put to death.

17 І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.

‘Whoever kills any man shall surely be put to death.

18 А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.

Whoever kills an animal shall make it good, animal for animal.

19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:

‘If a man causes disfigurement of his neighbor, as he has done, so shall it be done to him—

20 з ламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.

fracture for fracture, eye for eye, tooth for tooth; as he has caused disfigurement of a man, so shall it be done to him.

21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.

And whoever kills an animal shall restore it; but whoever kills a man shall be put to death.

22 С уд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш!

You shall have the same law for the stranger and for one from your own country; for I am the Lord your God.’”

23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.

Then Moses spoke to the children of Israel; and they took outside the camp him who had cursed, and stoned him with stones. So the children of Israel did as the Lord commanded Moses.