1 ( 21-2) І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: Чому ти сам, і нікого немає з тобою?

Now David came to Nob, to Ahimelech the priest. And Ahimelech was afraid when he met David, and said to him, “Why are you alone, and no one is with you?”

2 ( 21-3) І сказав Давид до священика Ахімелеха: Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на означене місце.

So David said to Ahimelech the priest, “The king has ordered me on some business, and said to me, ‘Do not let anyone know anything about the business on which I send you, or what I have commanded you.’ And I have directed my young men to such and such a place.

3 ( 21-4) А тепер, що є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що знайдеться.

Now therefore, what have you on hand? Give me five loaves of bread in my hand, or whatever can be found.”

4 ( 21-5) А священик відповів Давидові та й сказав: Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки.

And the priest answered David and said, “ There is no common bread on hand; but there is holy bread, if the young men have at least kept themselves from women.”

5 ( 21-6) І відповів Давид священикові, та й сказав йому: Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим.

Then David answered the priest, and said to him, “Truly, women have been kept from us about three days since I came out. And the vessels of the young men are holy, and the bread is in effect common, even though it was consecrated in the vessel this day.”

6 ( 21-7) І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.

So the priest gave him holy bread; for there was no bread there but the showbread which had been taken from before the Lord, in order to put hot bread in its place on the day when it was taken away.

7 ( 21-8) А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я йому Доеґ, ідумеянин, провідник пастухів, яких мав Саул.

Now a certain man of the servants of Saul was there that day, detained before the Lord. And his name was Doeg, an Edomite, the chief of the herdsmen who belonged to Saul.

8 ( 21-9) І сказав Давид до Ахімелеха: Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї, бо царська справа була нагла.

And David said to Ahimelech, “Is there not here on hand a spear or a sword? For I have brought neither my sword nor my weapons with me, because the king’s business required haste.”

9 ( 21-10) А священик сказав: Є меч филистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, ось він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його собі, візьми, бо тут нема іншого, окрім нього. І сказав Давид: Нема іншого такого, як він, дай його мені!

So the priest said, “The sword of Goliath the Philistine, whom you killed in the Valley of Elah, there it is, wrapped in a cloth behind the ephod. If you will take that, take it. For there is no other except that one here.” And David said, “ There is none like it; give it to me.” David Flees to Gath

10 ( 21-11) І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського.

Then David arose and fled that day from before Saul, and went to Achish the king of Gath.

11 ( 21-12) І сказали до нього Ахішеві раби: Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої.

And the servants of Achish said to him, “ Is this not David the king of the land? Did they not sing of him to one another in dances, saying: ‘Saul has slain his thousands, And David his ten thousands’?”

12 ( 21-13) І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.

Now David took these words to heart, and was very much afraid of Achish the king of Gath.

13 ( 21-14) І змінив він свій розум на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину свою на свою бороду.

So he changed his behavior before them, pretended madness in their hands, scratched on the doors of the gate, and let his saliva fall down on his beard.

14 ( 21-15) І сказав Ахіш до своїх рабів: Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене?

Then Achish said to his servants, “Look, you see the man is insane. Why have you brought him to me?

15 ( 21-16) Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?

Have I need of madmen, that you have brought this fellow to play the madman in my presence? Shall this fellow come into my house?”