1 М ій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

My son, pay attention to my wisdom; Lend your ear to my understanding,

2 щ об розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

That you may preserve discretion, And your lips may keep knowledge.

3 Б о крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

For the lips of an immoral woman drip honey, And her mouth is smoother than oil;

4 т а гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

But in the end she is bitter as wormwood, Sharp as a two-edged sword.

5 ї ї ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Her feet go down to death, Her steps lay hold of hell.

6 В она путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Lest you ponder her path of life— Her ways are unstable; You do not know them.

7 Т ож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Therefore hear me now, my children, And do not depart from the words of my mouth.

8 в іддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Remove your way far from her, And do not go near the door of her house,

9 щ об слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

Lest you give your honor to others, And your years to the cruel one;

10 щ об чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

Lest aliens be filled with your wealth, And your labors go to the house of a foreigner;

11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

And you mourn at last, When your flesh and your body are consumed,

12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

And say: “How I have hated instruction, And my heart despised correction!

13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

I have not obeyed the voice of my teachers, Nor inclined my ear to those who instructed me!

14 Т рохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

I was on the verge of total ruin, In the midst of the assembly and congregation.”

15 П ий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Drink water from your own cistern, And running water from your own well.

16 ч и ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Should your fountains be dispersed abroad, Streams of water in the streets?

17 Н ехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Let them be only your own, And not for strangers with you.

18 Х ай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Let your fountain be blessed, And rejoice with the wife of your youth.

19 в она ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

As a loving deer and a graceful doe, Let her breasts satisfy you at all times; And always be enraptured with her love.

20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

For why should you, my son, be enraptured by an immoral woman, And be embraced in the arms of a seductress?

21 Б ож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

For the ways of man are before the eyes of the Lord, And He ponders all his paths.

22 в ласні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

His own iniquities entrap the wicked man, And he is caught in the cords of his sin.

23 п омиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

He shall die for lack of instruction, And in the greatness of his folly he shall go astray.