1 І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.

And Rehoboam went to Shechem, for all Israel had gone to Shechem to make him king.

2 І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.

So it happened, when Jeroboam the son of Nebat heard it (he was still in Egypt, for he had fled from the presence of King Solomon and had been dwelling in Egypt ),

3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

that they sent and called him. Then Jeroboam and the whole assembly of Israel came and spoke to Rehoboam, saying,

4 Т вій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.

“Your father made our yoke heavy; now therefore, lighten the burdensome service of your father, and his heavy yoke which he put on us, and we will serve you.”

5 А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.

So he said to them, “Depart for three days, then come back to me.” And the people departed.

6 І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?

Then King Rehoboam consulted the elders who stood before his father Solomon while he still lived, and he said, “How do you advise me to answer these people?”

7 І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.

And they spoke to him, saying, “If you will be a servant to these people today, and serve them, and answer them, and speak good words to them, then they will be your servants forever.”

8 Т а він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.

But he rejected the advice which the elders had given him, and consulted the young men who had grown up with him, who stood before him.

9 І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, що твій батько наклав був на нас.

And he said to them, “What advice do you give? How should we answer this people who have spoken to me, saying, ‘Lighten the yoke which your father put on us’?”

10 І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!

Then the young men who had grown up with him spoke to him, saying, “Thus you should speak to this people who have spoken to you, saying, ‘Your father made our yoke heavy, but you make it lighter on us’—thus you shall say to them: ‘My little finger shall be thicker than my father’s waist!

11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!

And now, whereas my father put a heavy yoke on you, I will add to your yoke; my father chastised you with whips, but I will chastise you with scourges!’”

12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.

So Jeroboam and all the people came to Rehoboam the third day, as the king had directed, saying, “Come back to me the third day.”

13 І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.

Then the king answered the people roughly, and rejected the advice which the elders had given him;

14 І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...

and he spoke to them according to the advice of the young men, saying, “My father made your yoke heavy, but I will add to your yoke; my father chastised you with whips, but I will chastise you with scourges!”

15 І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, щоб справдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.

So the king did not listen to the people; for the turn of events was from the Lord, that He might fulfill His word, which the Lord had spoken by Ahijah the Shilonite to Jeroboam the son of Nebat.

16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.

Now when all Israel saw that the king did not listen to them, the people answered the king, saying: “What share have we in David? We have no inheritance in the son of Jesse. To your tents, O Israel! Now, see to your own house, O David!” So Israel departed to their tents.

17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, тільки над ними зацарював Рехав'ам.

But Rehoboam reigned over the children of Israel who dwelt in the cities of Judah.

18 І послав цар Рехав'ам Адонірама, що був над даниною, та ввесь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму.

Then King Rehoboam sent Adoram, who was in charge of the revenue; but all Israel stoned him with stones, and he died. Therefore King Rehoboam mounted his chariot in haste to flee to Jerusalem.

19 І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.

So Israel has been in rebellion against the house of David to this day.

20 І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було нікого, окрім одного Юдиного племени.

Now it came to pass when all Israel heard that Jeroboam had come back, they sent for him and called him to the congregation, and made him king over all Israel. There was none who followed the house of David, but the tribe of Judah only.

21 І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племено, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амові, Соломоновому синові.

And when Rehoboam came to Jerusalem, he assembled all the house of Judah with the tribe of Benjamin, one hundred and eighty thousand chosen men who were warriors, to fight against the house of Israel, that he might restore the kingdom to Rehoboam the son of Solomon.

22 І було Боже слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:

But the word of God came to Shemaiah the man of God, saying,

23 С кажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:

“Speak to Rehoboam the son of Solomon, king of Judah, to all the house of Judah and Benjamin, and to the rest of the people, saying,

24 Т ак говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.

‘Thus says the Lord: “You shall not go up nor fight against your brethren the children of Israel. Let every man return to his house, for this thing is from Me.”’” Therefore they obeyed the word of the Lord, and turned back, according to the word of the Lord. Jeroboam’s Gold Calves

25 І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.

Then Jeroboam built Shechem in the mountains of Ephraim, and dwelt there. Also he went out from there and built Penuel.

26 І сказав Єровоам у своєму серці: Тепер вернеться царство до Давидового дому!

And Jeroboam said in his heart, “Now the kingdom may return to the house of David:

27 Я кщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому домі, то вернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й вернуться до Рехав'ама, царя Юдиного.

If these people go up to offer sacrifices in the house of the Lord at Jerusalem, then the heart of this people will turn back to their lord, Rehoboam king of Judah, and they will kill me and go back to Rehoboam king of Judah.”

28 І порадився цар, і зробив два золоті тельці, і сказав до народу: Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю.

Therefore the king asked advice, made two calves of gold, and said to the people, “It is too much for you to go up to Jerusalem. Here are your gods, O Israel, which brought you up from the land of Egypt!”

29 І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.

And he set up one in Bethel, and the other he put in Dan.

30 І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.

Now this thing became a sin, for the people went to worship before the one as far as Dan.

31 І зробив він жертівне місце на пагірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.

He made shrines on the high places, and made priests from every class of people, who were not of the sons of Levi.

32 І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагірків, що поробив.

Jeroboam ordained a feast on the fifteenth day of the eighth month, like the feast that was in Judah, and offered sacrifices on the altar. So he did at Bethel, sacrificing to the calves that he had made. And at Bethel he installed the priests of the high places which he had made.

33 І приносив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого вимислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертівника, щоб покадити...

So he made offerings on the altar which he had made at Bethel on the fifteenth day of the eighth month, in the month which he had devised in his own heart. And he ordained a feast for the children of Israel, and offered sacrifices on the altar and burned incense.