1 Т ак говорить Господь: Ось Я бурю збуджу на отой Вавилон та на мешканців серця повстанців на Мене.

Thus says the Lord: “Behold, I will raise up against Babylon, Against those who dwell in Leb Kamai, A destroying wind.

2 І на Вавилон Я пошлю віяча, і розвіють його, і випорожнять його край, бо оточать його у день зла.

And I will send winnowers to Babylon, Who shall winnow her and empty her land. For in the day of doom They shall be against her all around.

3 Н ехай лука свого напинає стрілець проти того, хто й собі напинає, проти того, хто своїм панцерем чваниться! І не змилуйтеся над його юнаками, закляттям учиніть усе військо його!

Against her let the archer bend his bow, And lift himself up against her in his armor. Do not spare her young men; Utterly destroy all her army.

4 І попадають вбиті в халдейському краї, і попробивані на його вулицях...

Thus the slain shall fall in the land of the Chaldeans, And those thrust through in her streets.

5 Б о Ізраїль та Юда не вдівець він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та наповнився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.

For Israel is not forsaken, nor Judah, By his God, the Lord of hosts, Though their land was filled with sin against the Holy One of Israel.”

6 У тікайте з-серед Вавилону, і кожен урятовуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господеві час помсти, Він дасть відповідну заплату йому!

Flee from the midst of Babylon, And every one save his life! Do not be cut off in her iniquity, For this is the time of the Lord ’s vengeance; He shall recompense her.

7 В авилон у Господній руці золотая це чаша, що всю землю напоювала: народи впивались вином тим його, тому пошаліли народи!

Babylon was a golden cup in the Lord ’s hand, That made all the earth drunk. The nations drank her wine; Therefore the nations are deranged.

8 Н есподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальзаму для болю його, може буде загоєний він!

Babylon has suddenly fallen and been destroyed. Wail for her! Take balm for her pain; Perhaps she may be healed.

9 В авилон лікували, та він не був вилікуваний, покиньте його, і підемо кожен до краю свого, бо присуд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!...

We would have healed Babylon, But she is not healed. Forsake her, and let us go everyone to his own country; For her judgment reaches to heaven and is lifted up to the skies.

10 В ивів Господь справедливості наші, прийдіть, і розповімо на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!

The Lord has revealed our righteousness. Come and let us declare in Zion the work of the Lord our God.

11 В игостріть стріли, візьміте щити! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його задум, понищити його, бо це помста Господня, помста за храма Його!

Make the arrows bright! Gather the shields! The Lord has raised up the spirit of the kings of the Medes. For His plan is against Babylon to destroy it, Because it is the vengeance of the Lord, The vengeance for His temple.

12 П роти мурів Вавилону підійміте прапора, сторожу зміцніть, сторожів порозставляйте, і чати поставте, бо Господь і задумав, і зробив, що Він говорив був на мешканців Вавилону.

Set up the standard on the walls of Babylon; Make the guard strong, Set up the watchmen, Prepare the ambushes. For the Lord has both devised and done What He spoke against the inhabitants of Babylon.

13 О ти, що живеш над великими водами, що маєш скарбів багатенно, кінець твій прийшов, міра твоєї захланности!

O you who dwell by many waters, Abundant in treasures, Your end has come, The measure of your covetousness.

14 Г осподь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми тебе, мов сараною, і на тебе вони крик військовий підіймуть!

The Lord of hosts has sworn by Himself: “Surely I will fill you with men, as with locusts, And they shall lift up a shout against you.”

15 С воєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо розтяг Своїм розумом.

He has made the earth by His power; He has established the world by His wisdom, And stretched out the heaven by His understanding.

16 Я к голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли із дощем чинить блискавки та випроваджує вітер зо сховищ Своїх,

When He utters His voice— There is a multitude of waters in the heavens: “He causes the vapors to ascend from the ends of the earth; He makes lightnings for the rain; He brings the wind out of His treasuries.”

17 т оді кожна людина в знанні туманіє, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немає в них духа!

Everyone is dull-hearted, without knowledge; Every metalsmith is put to shame by the carved image; For his molded image is falsehood, And there is no breath in them.

18 М арнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!

They are futile, a work of errors; In the time of their punishment they shall perish.

19 Н е така, як оці, частка Яковова, бо все це Він створив, і Ізраїль племено спадщини Його, Господь Саваот Йому Ймення!

The Portion of Jacob is not like them, For He is the Maker of all things; And Israel is the tribe of His inheritance. The Lord of hosts is His name.

20 Т и Мій молот, знаряддя військове, тобою поб'ю Я народи, і тобою Я вигублю царства!

“You are My battle-ax and weapons of war: For with you I will break the nation in pieces; With you I will destroy kingdoms;

21 І тобою поб'ю Я коня й верхівця, і тобою поб'ю колесницю й її візника!

With you I will break in pieces the horse and its rider; With you I will break in pieces the chariot and its rider;

22 І тобою поб'ю чоловіка та жінку, старого та хлопця тобою поб'ю, і тобою поб'ю юнака та дівчину!

With you also I will break in pieces man and woman; With you I will break in pieces old and young; With you I will break in pieces the young man and the maiden;

23 І тобою поб'ю пастуха й його стадо, і тобою поб'ю селянина та запряг його, і тобою поб'ю Я намісників та їхніх заступників!

With you also I will break in pieces the shepherd and his flock; With you I will break in pieces the farmer and his yoke of oxen; And with you I will break in pieces governors and rulers.

24 І Я відплачу Вавилонові і всім мешканцям халдеїв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших очах, промовляє Господь!

“And I will repay Babylon And all the inhabitants of Chaldea For all the evil they have done In Zion in your sight,” says the Lord.

25 О це Я на тебе, о горо ти згубна, говорить Господь, що всю землю ти губиш! І руку Свою простягну над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю горою горючою!

“Behold, I am against you, O destroying mountain, Who destroys all the earth,” says the Lord. “And I will stretch out My hand against you, Roll you down from the rocks, And make you a burnt mountain.

26 І не братимуть з тебе наріжного каменя, ані каменя на підвалини, бо спустошенням вічним ти станеш, говорить Господь...

They shall not take from you a stone for a corner Nor a stone for a foundation, But you shall be desolate forever,” says the Lord.

27 П ідійміте прапор на землі, засурміть у сурму між народами, приготуйте народи на бій проти нього, покличте на нього царства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьмана над ними, коней спровадьте, немов ту шорстку сарану!

Set up a banner in the land, Blow the trumpet among the nations! Prepare the nations against her, Call the kingdoms together against her: Ararat, Minni, and Ashkenaz. Appoint a general against her; Cause the horses to come up like the bristling locusts.

28 П риготуйте на бій проти нього народи, царів Мідії, намісників її та всіх її заступників, та ввесь край панування її!

Prepare against her the nations, With the kings of the Medes, Its governors and all its rulers, All the land of his dominion.

29 І затряслася земля, і корчитись стала від болю, бо здійснилися задуми Господа на Вавилон, щоб край вавилонський вчинити жахливим спустошенням та без мешканця...

And the land will tremble and sorrow; For every purpose of the Lord shall be performed against Babylon, To make the land of Babylon a desolation without inhabitant.

30 С илачі вавилонські воювати перестали, у твердинях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки, оселі його попідпалювані, його засуви зламані...

The mighty men of Babylon have ceased fighting, They have remained in their strongholds; Their might has failed, They became like women; They have burned her dwelling places, The bars of her gate are broken.

31 Б ігун бігунові назустріч біжить, а посол назустріч послові, щоб звістити царю вавилонському, що з кінця до кінця взяте місто його,

One runner will run to meet another, And one messenger to meet another, To show the king of Babylon that his city is taken on all sides;

32 і броди захоплені, і фортеці огнем попалили, вояки перестрашені...

The passages are blocked, The reeds they have burned with fire, And the men of war are terrified.

33 Б о так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка вавилонська мов тік в час топтання його: іще трохи й настане для неї час жнив!

For thus says the Lord of hosts, the God of Israel: “The daughter of Babylon is like a threshing floor When it is time to thresh her; Yet a little while And the time of her harvest will come.”

34 П ожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене...

“Nebuchadnezzar the king of Babylon Has devoured me, he has crushed me; He has made me an empty vessel, He has swallowed me up like a monster; He has filled his stomach with my delicacies, He has spit me out.

35 Н асилля моє й моє тіло на Вавилон, говорить мешканка Сіону, кров же моя на мешканців халдеїв, говорить Єрусалим!

Let the violence done to me and my flesh be upon Babylon,” The inhabitant of Zion will say; “And my blood be upon the inhabitants of Chaldea!” Jerusalem will say.

36 Т ому так промовляє Господь: Оце Я змагаюсь за справу твою, і помщу твою помсту, і висушу море його, і джерело його висушу.

Therefore thus says the Lord: “Behold, I will plead your case and take vengeance for you. I will dry up her sea and make her springs dry.

37 І стане руїною цей Вавилон, мешканням шакалів, страхіттям та посміхом, і в ньому мешканця не буде!...

Babylon shall become a heap, A dwelling place for jackals, An astonishment and a hissing, Without an inhabitant.

38 З аревуть вони разом, немов левчуки, загарчать, немов ті левенята...

They shall roar together like lions, They shall growl like lions’ whelps.

39 Я к вони порозпалюються, то зроблю їм бенкета та їх упою, щоб раділи й заснули сном вічним, і вже не пробудяться, каже Господь!

In their excitement I will prepare their feasts; I will make them drunk, That they may rejoice, And sleep a perpetual sleep And not awake,” says the Lord.

40 П оспускаю Я їх, мов овець до зарізу, немов баранів із козлами.

“I will bring them down Like lambs to the slaughter, Like rams with male goats.

41 Я к здобутий Шешах, і як схоплена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавилон посеред народів!

“Oh, how Sheshach is taken! Oh, how the praise of the whole earth is seized! How Babylon has become desolate among the nations!

42 Н а Вавилон вийшло море, і вкрився він безліччю хвиль тих його.

The sea has come up over Babylon; She is covered with the multitude of its waves.

43 М іста його стануть спустошенням, краєм пустині та степу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка людина, і не буде ходити по ньому син людський!

Her cities are a desolation, A dry land and a wilderness, A land where no one dwells, Through which no son of man passes.

44 І Я навіщу Бела в Вавилоні, і витягну з уст його те, що він був ковтнув, і вже народи до нього не будуть плисти, немов ріки, і мур вавилонський впаде!

I will punish Bel in Babylon, And I will bring out of his mouth what he has swallowed; And the nations shall not stream to him anymore. Yes, the wall of Babylon shall fall.

45 М ій народе, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!

“My people, go out of the midst of her! And let everyone deliver himself from the fierce anger of the Lord.

46 І щоб серце ваше не слабло, а ви не злякалися вістки, почутої в краї, бо прийде цього року ця звістка, а потім того року та звістка, і буде насилля в краю, і повстане пануючий проти пануючого...

And lest your heart faint, And you fear for the rumor that will be heard in the land (A rumor will come one year, And after that, in another year A rumor will come, And violence in the land, Ruler against ruler),

47 Т ому то ось дні настають, і навіщу Я божків Вавилону, і ввесь його край посоромлений буде, і всі його вбиті попадають в ньому!

Therefore behold, the days are coming That I will bring judgment on the carved images of Babylon; Her whole land shall be ashamed, And all her slain shall fall in her midst.

48 І над Вавилоном співатимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього приходять спустошники з півночі, каже Господь.

Then the heavens and the earth and all that is in them Shall sing joyously over Babylon; For the plunderers shall come to her from the north,” says the Lord.

49 В авилон мусить упасти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі...

As Babylon has caused the slain of Israel to fall, So at Babylon the slain of all the earth shall fall.

50 Х то втік від меча, ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й здалека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!

You who have escaped the sword, Get away! Do not stand still! Remember the Lord afar off, And let Jerusalem come to your mind.

51 З астидалися ми, як почули цю ганьбу, сором покрив нам обличчя, бо чужинці прийшли у святиню Господнього дому...

We are ashamed because we have heard reproach. Shame has covered our faces, For strangers have come into the sanctuaries of the Lord ’s house.

52 Т ому то ось дні настають, говорить Господь, і бовванів його навіщу, і буде стогнати поранений по всім краї його!

“Therefore behold, the days are coming,” says the Lord, “That I will bring judgment on her carved images, And throughout all her land the wounded shall groan.

53 К оли б Вавилон аж до неба піднісся, і коли б уміцнив свою силу він на височині, то все таки прийдуть від Мене до нього спустошники, каже Господь!

Though Babylon were to mount up to heaven, And though she were to fortify the height of her strength, Yet from Me plunderers would come to her,” says the Lord.

54 Ч ується крик з Вавилону, і велике понищення з краю халдеїв,

The sound of a cry comes from Babylon, And great destruction from the land of the Chaldeans,

55 б о пустошить Господь Вавилона і галас великий приглушує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як води великі, і розлягається гуркіт їхнього голосу...

Because the Lord is plundering Babylon And silencing her loud voice, Though her waves roar like great waters, And the noise of their voice is uttered,

56 Б о прийде спустошник на нього, на Вавилон, і схоплене буде лицарство його, їхній лук поламається, бож Бог відплати Господь, Він напевно заплатить!

Because the plunderer comes against her, against Babylon, And her mighty men are taken. Every one of their bows is broken; For the Lord is the God of recompense, He will surely repay.

57 І впою його зверхників та мудреців його, намісників його та заступників його, і його лицарів, і сном вічним заснуть, і не збудяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Ймення...

“And I will make drunk Her princes and wise men, Her governors, her deputies, and her mighty men. And they shall sleep a perpetual sleep And not awake,” says the King, Whose name is the Lord of hosts.

58 Т ак говорить Господь Саваот: Товстий мур вавилонський аж до основ буде знищений, і брами високі його огнем будуть спалені, і мучились дармо народи, і для огню мордувались племена!...

Thus says the Lord of hosts: “The broad walls of Babylon shall be utterly broken, And her high gates shall be burned with fire; The people will labor in vain, And the nations, because of the fire; And they shall be weary.” Jeremiah’s Command to Seraiah

59 С лово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царювання його. А Серая був головним царським постельником.

The word which Jeremiah the prophet commanded Seraiah the son of Neriah, the son of Mahseiah, when he went with Zedekiah the king of Judah to Babylon in the fourth year of his reign. And Seraiah was the quartermaster.

60 І написав Єремія все те лихо, що прийде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова, що написані на Вавилон.

So Jeremiah wrote in a book all the evil that would come upon Babylon, all these words that are written against Babylon.

61 Я сказав Єремія до Сераї: Як прийдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова.

And Jeremiah said to Seraiah, “When you arrive in Babylon and see it, and read all these words,

62 І скажи: Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним.

then you shall say, ‘O Lord, You have spoken against this place to cut it off, so that none shall remain in it, neither man nor beast, but it shall be desolate forever.’

63 І станеться, як ти скінчиш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до середини Ефрату,

Now it shall be, when you have finished reading this book, that you shall tie a stone to it and throw it out into the Euphrates.

64 т а й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу, і вони попомучаться!... Аж досі слова Єремієні.

Then you shall say, ‘Thus Babylon shall sink and not rise from the catastrophe that I will bring upon her. And they shall be weary.’” Thus far are the words of Jeremiah.