1 Т ими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...

In those days Hezekiah was sick and near death. And Isaiah the prophet, the son of Amoz, went to him and said to him, “Thus says the Lord: ‘Set your house in order, for you shall die and not live.’”

2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,

Then Hezekiah turned his face toward the wall, and prayed to the Lord,

3 т а й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем!

and said, “Remember now, O Lord, I pray, how I have walked before You in truth and with a loyal heart, and have done what is good in Your sight.” And Hezekiah wept bitterly.

4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:

And the word of the Lord came to Isaiah, saying,

5 І ди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,

“Go and tell Hezekiah, ‘Thus says the Lord, the God of David your father: “I have heard your prayer, I have seen your tears; surely I will add to your days fifteen years.

6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.

I will deliver you and this city from the hand of the king of Assyria, and I will defend this city.”’

7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:

And this is the sign to you from the Lord, that the Lord will do this thing which He has spoken:

8 о сь я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.

“Behold, I will bring the shadow on the sundial, which has gone down with the sun on the sundial of Ahaz, ten degrees backward.” So the sun returned ten degrees on the dial by which it had gone down.

9 О сь писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:

This is the writing of Hezekiah king of Judah, when he had been sick and had recovered from his sickness:

10 Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму...

I said, “In the prime of my life I shall go to the gates of Sheol; I am deprived of the remainder of my years.”

11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини...

I said, “I shall not see Yah, The Lord in the land of the living; I shall observe man no more among the inhabitants of the world.

12 Д омівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі...

My life span is gone, Taken from me like a shepherd’s tent; I have cut off my life like a weaver. He cuts me off from the loom; From day until night You make an end of me.

13 Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною...

I have considered until morning— Like a lion, So He breaks all my bones; From day until night You make an end of me.

14 П ищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!

Like a crane or a swallow, so I chattered; I mourned like a dove; My eyes fail from looking upward. O Lord, I am oppressed; Undertake for me!

15 Щ о маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!

“What shall I say? He has both spoken to me, And He Himself has done it. I shall walk carefully all my years In the bitterness of my soul.

16 Г осподи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!

O Lord, by these things men live; And in all these things is the life of my spirit; So You will restore me and make me live.

17 О сь терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,

Indeed it was for my own peace That I had great bitterness; But You have lovingly delivered my soul from the pit of corruption, For You have cast all my sins behind Your back.

18 б о не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.

For Sheol cannot thank You, Death cannot praise You; Those who go down to the pit cannot hope for Your truth.

19 Ж ивий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!

The living, the living man, he shall praise You, As I do this day; The father shall make known Your truth to the children.

20 Г осподь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!

“The Lord was ready to save me; Therefore we will sing my songs with stringed instruments All the days of our life, in the house of the Lord.”

21 А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!

Now Isaiah had said, “Let them take a lump of figs, and apply it as a poultice on the boil, and he shall recover.”

22 А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?

And Hezekiah had said, “What is the sign that I shall go up to the house of the Lord ?”