1 І сус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

Then, six days before the Passover, Jesus came to Bethany, where Lazarus was who had been dead, whom He had raised from the dead.

2 І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

There they made Him a supper; and Martha served, but Lazarus was one of those who sat at the table with Him.

3 А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!

Then Mary took a pound of very costly oil of spikenard, anointed the feet of Jesus, and wiped His feet with her hair. And the house was filled with the fragrance of the oil.

4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:

But one of His disciples, Judas Iscariot, Simon’s son, who would betray Him, said,

5 Ч ому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?

“Why was this fragrant oil not sold for three hundred denarii and given to the poor?”

6 А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.

This he said, not that he cared for the poor, but because he was a thief, and had the money box; and he used to take what was put in it.

7 І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...

But Jesus said, “Let her alone; she has kept this for the day of My burial.

8 Б о вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!

For the poor you have with you always, but Me you do not have always.” The Plot to Kill Lazarus

9 А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

Now a great many of the Jews knew that He was there; and they came, not for Jesus’ sake only, but that they might also see Lazarus, whom He had raised from the dead.

10 А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

But the chief priests plotted to put Lazarus to death also,

11 б о багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.

because on account of him many of the Jews went away and believed in Jesus. The Triumphal Entry

12 А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

The next day a great multitude that had come to the feast, when they heard that Jesus was coming to Jerusalem,

13 т о взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!

took branches of palm trees and went out to meet Him, and cried out: “Hosanna! ‘Blessed is He who comes in the name of the L ord!’ The King of Israel!”

14 І сус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

Then Jesus, when He had found a young donkey, sat on it; as it is written:

15 Н е бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

“Fear not, daughter of Zion; Behold, your King is coming, Sitting on a donkey’s colt.”

16 А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

His disciples did not understand these things at first; but when Jesus was glorified, then they remembered that these things were written about Him and that they had done these things to Him.

17 Т оді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

Therefore the people, who were with Him when He called Lazarus out of his tomb and raised him from the dead, bore witness.

18 Ч ерез це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

For this reason the people also met Him, because they heard that He had done this sign.

19 Ф арисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

The Pharisees therefore said among themselves, “You see that you are accomplishing nothing. Look, the world has gone after Him!” The Fruitful Grain of Wheat

20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.

Now there were certain Greeks among those who came up to worship at the feast.

21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.

Then they came to Philip, who was from Bethsaida of Galilee, and asked him, saying, “Sir, we wish to see Jesus.”

22 І де Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

Philip came and told Andrew, and in turn Andrew and Philip told Jesus.

23 І сус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.

But Jesus answered them, saying, “The hour has come that the Son of Man should be glorified.

24 П оправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.

Most assuredly, I say to you, unless a grain of wheat falls into the ground and dies, it remains alone; but if it dies, it produces much grain.

25 Х то кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.

He who loves his life will lose it, and he who hates his life in this world will keep it for eternal life.

26 Я к хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.

If anyone serves Me, let him follow Me; and where I am, there My servant will be also. If anyone serves Me, him My Father will honor. Jesus Predicts His Death on the Cross

27 З атривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...

“Now My soul is troubled, and what shall I say? ‘Father, save Me from this hour’? But for this purpose I came to this hour.

28 П рослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!

Father, glorify Your name.” Then a voice came from heaven, saying, “I have both glorified it and will glorify it again.”

29 А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!

Therefore the people who stood by and heard it said that it had thundered. Others said, “An angel has spoken to Him.”

30 І сус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.

Jesus answered and said, “This voice did not come because of Me, but for your sake.

31 Т епер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.

Now is the judgment of this world; now the ruler of this world will be cast out.

32 І , як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.

And I, if I am lifted up from the earth, will draw all peoples to Myself.”

33 А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.

This He said, signifying by what death He would die.

34 А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?

The people answered Him, “We have heard from the law that the Christ remains forever; and how can You say, ‘The Son of Man must be lifted up’ ? Who is this Son of Man?”

35 І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...

Then Jesus said to them, “A little while longer the light is with you. Walk while you have the light, lest darkness overtake you; he who walks in darkness does not know where he is going.

36 А ж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.

While you have the light, believe in the light, that you may become sons of light.” These things Jesus spoke, and departed, and was hidden from them. Who Has Believed Our Report?

37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,

But although He had done so many signs before them, they did not believe in Him,

38 щ об справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?

that the word of Isaiah the prophet might be fulfilled, which he spoke: “Lord, who has believed our report? And to whom has the arm of the L ord been revealed?”

39 Т ому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:

Therefore they could not believe, because Isaiah said again:

40 З асліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!

“He has blinded their eyes and hardened their hearts, Lest they should see with their eyes, Lest they should understand with their hearts and turn, So that I should heal them.”

41 Ц е Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.

These things Isaiah said when he saw His glory and spoke of Him. Walk in the Light

42 П роте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.

Nevertheless even among the rulers many believed in Him, but because of the Pharisees they did not confess Him, lest they should be put out of the synagogue;

43 Б о любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

for they loved the praise of men more than the praise of God.

44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.

Then Jesus cried out and said, “He who believes in Me, believes not in Me but in Him who sent Me.

45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.

And he who sees Me sees Him who sent Me.

46 Я , Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.

I have come as a light into the world, that whoever believes in Me should not abide in darkness.

47 К оли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.

And if anyone hears My words and does not believe, I do not judge him; for I did not come to judge the world but to save the world.

48 Х то цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!

He who rejects Me, and does not receive My words, has that which judges him—the word that I have spoken will judge him in the last day.

49 Б о від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.

For I have not spoken on My own authority; but the Father who sent Me gave Me a command, what I should say and what I should speak.

50 І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.

And I know that His command is everlasting life. Therefore, whatever I speak, just as the Father has told Me, so I speak.”