1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.

Now the children of Reuben and the children of Gad had a very great multitude of livestock; and when they saw the land of Jazer and the land of Gilead, that indeed the region was a place for livestock,

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

the children of Gad and the children of Reuben came and spoke to Moses, to Eleazar the priest, and to the leaders of the congregation, saying,

3 А торот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,

“Ataroth, Dibon, Jazer, Nimrah, Heshbon, Elealeh, Shebam, Nebo, and Beon,

4 т а земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.

the country which the Lord defeated before the congregation of Israel, is a land for livestock, and your servants have livestock.”

5 І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!

Therefore they said, “If we have found favor in your sight, let this land be given to your servants as a possession. Do not take us over the Jordan.”

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?

And Moses said to the children of Gad and to the children of Reuben: “Shall your brethren go to war while you sit here?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?

Now why will you discourage the heart of the children of Israel from going over into the land which the Lord has given them?

8 Т ак зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.

Thus your fathers did when I sent them away from Kadesh Barnea to see the land.

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.

For when they went up to the Valley of Eshcol and saw the land, they discouraged the heart of the children of Israel, so that they did not go into the land which the Lord had given them.

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

So the Lord ’s anger was aroused on that day, and He swore an oath, saying,

11 П оправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

‘Surely none of the men who came up from Egypt, from twenty years old and above, shall see the land of which I swore to Abraham, Isaac, and Jacob, because they have not wholly followed Me,

12 о крім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.

except Caleb the son of Jephunneh, the Kenizzite, and Joshua the son of Nun, for they have wholly followed the Lord.’

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.

So the Lord ’s anger was aroused against Israel, and He made them wander in the wilderness forty years, until all the generation that had done evil in the sight of the Lord was gone.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.

And look! You have risen in your fathers’ place, a brood of sinful men, to increase still more the fierce anger of the Lord against Israel.

15 Б о як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.

For if you turn away from following Him, He will once again leave them in the wilderness, and you will destroy all these people.”

16 А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,

Then they came near to him and said: “We will build sheepfolds here for our livestock, and cities for our little ones,

17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.

but we ourselves will be armed, ready to go before the children of Israel until we have brought them to their place; and our little ones will dwell in the fortified cities because of the inhabitants of the land.

18 М и не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.

We will not return to our homes until every one of the children of Israel has received his inheritance.

19 Б о ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.

For we will not inherit with them on the other side of the Jordan and beyond, because our inheritance has fallen to us on this eastern side of the Jordan.”

20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,

Then Moses said to them: “If you do this thing, if you arm yourselves before the Lord for the war,

21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

and all your armed men cross over the Jordan before the Lord until He has driven out His enemies from before Him,

22 т о буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.

and the land is subdued before the Lord, then afterward you may return and be blameless before the Lord and before Israel; and this land shall be your possession before the Lord.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

But if you do not do so, then take note, you have sinned against the Lord; and be sure your sin will find you out.

24 П обудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.

Build cities for your little ones and folds for your sheep, and do what has proceeded out of your mouth.”

25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.

And the children of Gad and the children of Reuben spoke to Moses, saying: “Your servants will do as my lord commands.

26 Д іти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.

Our little ones, our wives, our flocks, and all our livestock will be there in the cities of Gilead;

27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.

but your servants will cross over, every man armed for war, before the Lord to battle, just as my lord says.”

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.

So Moses gave command concerning them to Eleazar the priest, to Joshua the son of Nun, and to the chief fathers of the tribes of the children of Israel.

29 І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

And Moses said to them: “If the children of Gad and the children of Reuben cross over the Jordan with you, every man armed for battle before the Lord, and the land is subdued before you, then you shall give them the land of Gilead as a possession.

30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.

But if they do not cross over armed with you, they shall have possessions among you in the land of Canaan.”

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.

Then the children of Gad and the children of Reuben answered, saying: “As the Lord has said to your servants, so we will do.

32 М и перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.

We will cross over armed before the Lord into the land of Canaan, but the possession of our inheritance shall remain with us on this side of the Jordan.”

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.

So Moses gave to the children of Gad, to the children of Reuben, and to half the tribe of Manasseh the son of Joseph, the kingdom of Sihon king of the Amorites and the kingdom of Og king of Bashan, the land with its cities within the borders, the cities of the surrounding country.

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

And the children of Gad built Dibon and Ataroth and Aroer,

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

Atroth and Shophan and Jazer and Jogbehah,

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.

Beth Nimrah and Beth Haran, fortified cities, and folds for sheep.

37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

And the children of Reuben built Heshbon and Elealeh and Kirjathaim,

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.

Nebo and Baal Meon ( their names being changed) and Shibmah; and they gave other names to the cities which they built.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.

And the children of Machir the son of Manasseh went to Gilead and took it, and dispossessed the Amorites who were in it.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

So Moses gave Gilead to Machir the son of Manasseh, and he dwelt in it.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.

Also Jair the son of Manasseh went and took its small towns, and called them Havoth Jair.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.

Then Nobah went and took Kenath and its villages, and he called it Nobah, after his own name.