1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.

Рувимиты и гадиты, у которых были очень большие стада, увидели, что земли Иазера и Галаада хороши для скота.

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

Они пришли к Моисею, священнику Элеазару и вождям народа и сказали:

3 А торот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,

– Города Атарот, Дивон, Иазер, Нимра, Хешбон, Елеале, Севам, Нево и Веон –

4 т а земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.

земля, которую Господь покорил народу Израиля, хороша для скота, а у твоих слуг есть скот.

5 І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!

Если мы нашли у тебя расположение, – сказали они, – пусть эта земля и достанется во владение твоим слугам. Не переводи нас через Иордан.

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?

Моисей сказал гадитам и рувимитам: – Ваши братья пойдут на войну, а вы будете сидеть здесь?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?

Зачем вы отбиваете у израильтян охоту перейти в землю, которую дал им Господь?

8 Т ак зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.

Так сделали ваши отцы, когда я посылал их из Кадеш-Барнеа осмотреть эту землю.

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.

Придя в долину Эшкол и осмотрев землю, они отбили у израильтян охоту войти в землю, которую дал им Господь.

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

В тот день Господь разгневался и поклялся:

11 П оправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

«Никто из покинувших Египет, от двадцати лет и старше, не увидит землю, которую Я клятвенно обещал Аврааму, Исааку и Иакову, потому что они не повиновались Мне от всего сердца –

12 о крім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.

никто, кроме Халева, сына кенезеянина Иефоннии, и Иисуса, сына Навина, которые от всего сердца повиновались Господу».

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.

Господь разгневался на Израиль, и заставил народ сорок лет скитаться по пустыне, пока все то поколение, которое сделало в Его глазах зло, не сгинуло.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.

А теперь вы, отродье грешников, встали на место ваших отцов и еще сильнее разжигаете гнев Господа на Израиль!

15 Б о як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.

Если вы откажетесь повиноваться Ему, Он снова оставит этот народ в пустыне, а вы будете виновниками их гибели.

16 А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,

Они подошли к нему и сказали: – Мы построим здесь загоны для скота и города для наших жен и детей,

17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.

а потом будем готовы вооружиться и идти перед израильтянами, пока не приведем их в их надел. Тем временем, наши жены и дети будут жить в укрепленных городах, в безопасности от жителей этой земли.

18 М и не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.

Мы не вернемся домой, пока каждый израильтянин не получит свой надел.

19 Б о ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.

Мы не получим надел с ними на той стороне Иордана, потому что наш надел достался нам на этой, восточной стороне.

20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,

Моисей сказал им: – Если вы сделаете это, если вооружитесь, чтобы воевать для Господа,

21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

и каждый из вас, кто носит оружие, переправится перед Господом за Иордан, пока Он не прогонит Своих врагов перед Собой,

22 т о буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.

то, когда земля будет покорена Господу, вы можете вернуться. Тогда вы будете свободными от обязательства Господу и Израилю, а эта земля будет вашим владением перед Господом.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

Но если вы не сделаете этого, вы согрешите против Господа, и знайте: ваш грех вас найдет.

24 П обудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.

Стройте города для жен и детей и загоны для отар, но исполните, что обещали.

25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.

Гадиты и рувимиты сказали Моисею: – Мы – твои слуги. Мы сделаем, как велит наш господин.

26 Д іти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.

Наши дети и жены, отары и весь наш скот останутся здесь, в городах Галаада.

27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.

А твои слуги, все вооруженные для битвы, переправятся, чтобы воевать перед Господом, как велит наш господин.

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.

Тогда Моисей отдал распоряжение о них священнику Элеазару, Иисусу, сыну Навина, и главам семей израильского народа.

29 І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

Он сказал им: – Если гадиты и рувимиты, все вооруженные для битвы, переправятся с вами за Иордан перед Господом, то, когда земля покорится вам, отдайте им во владение землю Галаада.

30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.

А если они не переправятся с вами вооруженные, пусть они примут свой надел с вами в Ханаане.

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.

Гадиты и рувимиты ответили: – Мы – твои слуги. Мы сделаем так, как сказал Господь.

32 М и перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.

Мы с оружием переправимся перед Господом в Ханаан, но пусть удел, который нам достался, останется за нами на этой стороне Иордана.

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.

Тогда Моисей отдал гадитам, рувимитам и половине рода Манассии, сына Иосифа, царство Сигона, царя аморреев, и царство Ога, царя Башана – всю землю с ее городами и их окрестностями.

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

Гадиты построили Дивон, Атарот, Ароер,

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

Атарот-Шофан, Иазер, Иогбегу,

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.

Бет-Нимру и Бет-Аран, города-крепости, и построили загоны.

37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

А рувимиты отстроили Хешбон, Елеале, Кирьятаим,

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.

Нево и Баал-Меон (их названия были изменены), и Сивму. Они дали отстроенным городам другие имена.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.

Потомки Махира, сына Манассии, пришли в Галаад, захватили его и прогнали оттуда аморреев.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

Моисей отдал Галаад махиритам, потомкам Манассии, и они поселились там.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.

Иаир, потомок Манассии, захватил здесь несколько поселений и назвал их Хаввот-Иаир.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.

А Новах захватил Кенат с окрестными поселками и назвал его в свою честь: Новах.