1 І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.

Вот еще изречения Соломона, собранные людьми Езекии, царя Иудеи:

2 С лава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.

Божья слава – окутывать дело тайной, слава царя – исследовать дело.

3 Н ебо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.

Как небеса высотой и земля глубиной, так и царское сердце непостижимо.

4 Я к відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,

Удали примесь из серебра, и у ювелира будет сырье для сосуда;

5 к оли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.

удали нечестивого от царя, и его престол утвердится праведностью.

6 П еред царем не пишайся, а на місці великих не стій,

Не заносись перед царем и не занимай места между великими;

7 б о ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.

лучше пусть он тебе скажет: «Сюда поднимись», – чем унизит тебя перед знатным. То, что ты видел своими глазами,

8 Н е спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?

не спеши принести на суд. Что ты станешь делать в конце, если ближний твой тебя пристыдит?

9 С удися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,

Если ведешь с ближним тяжбу, не открывай чужой тайны,

10 щ об тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.

иначе услышавший пристыдит тебя, и слава дурная от тебя не отстанет.

11 З олоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.

Слово, сказанное уместно, подобно золотым яблокам в оправе из серебра.

12 З олотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

Что золотая серьга или из чистого золота украшение, то – упрек мудреца для уха внимательного.

13 Н емов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

Что холод снега в жатвенный зной, то верный посланник для того, кто его посылает; душу хозяина он бодрит.

14 Х мари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.

Что облака и ветер без дождя, – тот, кто хвастается подарками, которых не дарил.

15 В олодар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.

Терпением можно убедить повелителя; и кроткий язык кость переламывает.

16 Я кщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.

Нашел мед – ешь лишь сколько потребно, иначе объешься, и тебя стошнит.

17 З держуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.

Пореже ходи в дом друга – иначе, устав от тебя, он тебя возненавидит.

18 М олот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

Что булава, меч или острая стрела – человек, лжесвидетельствующий против ближнего.

19 Г нилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.

Что зуб гнилой или хромая нога – надежда на вероломного в день беды.

20 Щ о здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.

Как снимающий одежду в холодный день или как уксус на соду, так и поющий печальному сердцу песни.

21 Я кщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,

Если враг твой голоден – накорми его; если он хочет пить – напои водой.

22 б о цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!

Поступая так, ты соберешь горящие угли ему на голову, а тебя наградит Господь.

23 В ітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.

Северный ветер приносит дождь, а язык клеветника – гневные лица.

24 Л іпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

Лучше жить на углу крыши, чем делить дом со сварливой женой.

25 Д обра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.

Что холодная вода для измученной жаждой души – добрые вести из дальнего края.

26 Д жерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.

Как мутный ключ или родник оскверненный – праведник, уступающий нечестивым.

27 Ї сти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.

Нехорошо есть слишком много меда, как и постоянно искать себе славы.

28 Л юдина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.

Каков город, чьи стены рухнули, таков и человек, не владеющий собой.