1 З апитав тоді первосвященик: Чи це так?

Затем первосвященник спросил Стефана: – Это так?

2 С тепан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,

Стефан ответил: – Братья и отцы! Выслушайте меня. Бог славы явился нашему праотцу Аврааму, когда он жил еще в Месопотамии – до того, как он поселился в Харране.

3 і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.

«Оставь свою страну и своих родственников, – сказал Он ему, – и иди в землю, которую Я тебе укажу».

4 Т оді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.

Авраам покинул страну халдеев и поселился в Харране. Оттуда, после смерти его отца, Бог переселил Авраама в страну, в которой вы сейчас живете.

5 Т а спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.

Он не дал ему здесь никакого наследия, не дал земли даже на ширину ступни. Но Бог обещал дать эту землю во владение ему и его потомству, хотя в то время у Авраама не было ребенка.

6 І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років.

Бог говорил ему: «Твои потомки будут странниками в чужой земле; они будут обращены в рабство и будут терпеть зло четыреста лет.

7 А ле Я сказав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці.

Но Я накажу народ, поработивший их, – сказал Бог, – и тогда они выйдут оттуда и будут служить Мне на этом месте».

8 І дав Він йому заповіта обрізання. І породив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.

Затем Он дал Аврааму завет обрезания. Авраам стал отцом Исаака и обрезал его на восьмой день после рождения, Исаак же стал отцом Иакова, а Иаков – двенадцати патриархов.

9 А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним,

Патриархи из зависти к Иосифу продали его в Египет. Но Бог был с ним

10 і його визволив від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

и избавил его от всех бед. Он дал Иосифу мудрость и помог ему заслужить расположение фараона, царя Египта. Тот сделал Иосифа правителем всего Египта и всего своего дома.

11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки.

Затем во всем Египте и в Ханаане начался голод и великое бедствие, и наши праотцы не могли найти пищи.

12 К оли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

Когда Иаков услышал о том, что в Египте есть зерно, он послал туда наших праотцев в первый раз.

13 А як удруге послав, то був пізнаний Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.

Когда они пришли во второй раз, Иосиф открылся своим братьям, и фараон узнал о родственниках Иосифа.

14 Т оді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ.

После этого Иосиф послал за своим отцом Иаковом и за всеми своими родственниками, которых насчитывалось семьдесят пять человек.

15 І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

Иаков пришел в Египет, где умерли и он, и наши праотцы.

16 І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового.

Тела их были перенесены в Шехем и положены в могильную пещеру, которую Авраам купил за серебро у сыновей Хамора в Шехеме.

17 А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті,

По мере того как приближалось время исполнения обещаний, данных Богом Аврааму, возрастала численность нашего народа в Египте.

18 а ж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа.

Так продолжалось, пока в Египте не начал править другой царь, который не знал Иосифа.

19 В ін хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

Он притеснял наших предков, действуя с коварством против нашего народа: он заставлял их выбрасывать новорожденных младенцев, чтобы те умирали.

20 Т ого часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свойого три місяці.

В это время родился Моисей, прекрасный перед Богом. Три месяца его вскармливали в отцовском доме,

21 А коли він був викинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

а когда вынуждены были расстаться с ним, его подобрала дочь фараона и воспитала, как своего собственного сына.

22 І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх.

Моисей был научен всей египетской мудрости; он был силен и в слове, и в деле.

23 А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.

Когда ему было сорок лет, он решил навестить своих братьев израильтян.

24 Я к угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина.

Увидев, что одного из них обижает египтянин, он вступился и отомстил, убив обидчика.

25 В ін же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони.

Моисей думал, его братья поймут, что Бог через него дает им избавление, но они не поняли.

26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите?

На следующий день Моисей увидел, как двое израильтян дерутся. Он попытался помирить их. «Вы же братья, – говорил он, – зачем вы обижаете друг друга?»

27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю?

Тогда обидчик оттолкнул Моисея и сказал: «Кто поставил тебя начальником и судьей над нами?

28 Ч и хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина?

Или ты хочешь убить и меня, как вчера убил египтянина?»

29 І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів.

Услышав такие слова, Моисей бежал и поселился в мадианской земле как чужеземец. Там у него родились два сына.

30 А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори.

Через сорок лет Моисею явился Ангел в пламени горящего тернового куста в пустыне, недалеко от горы Синай.

31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

Моисей был поражен, когда это увидел. Он подошел ближе, чтобы лучше рассмотреть, и услышал голос Господа:

32 Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути...

«Я Бог твоих отцов, Бог Авраама, Исаака и Иакова». Моисей дрожал от страха и не решался поднять глаз.

33 І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

Господь сказал ему: «Сними свою обувь, потому что место, на котором ты стоишь, – святая земля.

34 Д обре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.

Я увидел угнетение Моего народа в Египте и услышал их стоны. Я сошел, чтобы освободить их. А теперь иди, Я посылаю тебя в Египет».

35 Ц ього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.

Того самого Моисея, которого они отвергли и о котором говорили: «Кто поставил тебя начальником и судьей?» – Бог посылал теперь как вождя и избавителя через Ангела, Который явился ему в терновом кусте.

36 В ін їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині.

Моисей вывел их из Египта, совершая чудеса и знамения в Египте, у Красного моря и в пустыне на протяжении сорока лет.

37 Ц е той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!

Этот же самый Моисей сказал израильтянам: «Из ваших же братьев Бог поставит вам Пророка подобного мне».

38 Ц е той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати;

Он, Моисей, – тот самый человек, который был с народом Израиля, собранным в пустыне; он был там с Ангелом, Который говорил с ним на горе Синай, и с нашими отцами. Он принял живые слова, чтобы передать их нам.

39 щ о його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

Наши отцы, однако, отказались повиноваться ему, но отвергли его и захотели вернуться в Египет.

40 п ромовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського...

Они сказали Аарону: «Сделай нам богов, которые пойдут перед нами, потому что мы не знаем, что приключилось с этим Моисеем, выведшим нас из Египта».

41 І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.

В те дни они сделали золотого тельца, принесли этому идолу жертву и радовались делу своих рук.

42 А ле Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок років у пустині, о доме Ізраїлів?

Бог же отвернулся от них и оставил их поклоняться небесным телам, как об этом написано в книге пророков: «Приносили ли вы Мне заклания и жертвы в течение сорока лет в пустыне, дом Израиля?

43 В и ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон!

Вы взяли с собой шатер Молоха, звезду вашего бога Ремфана и изображения, которые вы сделали для поклонения. Поэтому Я пошлю вас в плен дальше Вавилона».

44 У наших отців на пустині була скинія свідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

У наших отцов в пустыне была скиния свидетельства, сделанная согласно указаниям, которые Бог дал Моисею, и по образцу, который увидел Моисей.

45 Ї ї наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида.

Получив эту скинию, наши отцы, под предводительством Иисуса Навина, внесли ее во владения народов, которых Бог изгнал перед ними. И так было до времен царствования Давида,

46 В ін у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

который был любим Богом и просил у Него позволения найти жилище для Бога Иакова.

47 І Соломон збудував Йому дім.

Однако дом Ему построил Соломон.

48 А ле не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

Но Всевышний не живет в домах, построенных людьми. Пророк говорит об этом:

49 М ені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?

«Небеса – престол Мой, и земля – подножие ног Моих! Какой вы можете построить Мне дом? – говорит Господь. – Где может быть место отдыха для Меня?

50 Х іба не рука Моя все це створила?...

Разве не Моей рукой все это сотворено?»

51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

Вы – упрямый народ с необрезанными сердцами и ушами! Вы всегда противитесь Святому Духу, как и ваши отцы!

52 К отрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

Кого из пророков ваши отцы не преследовали? Они убили тех, кто предсказывал пришествие Праведного, предателями и убийцами Которого стали теперь вы!

53 в и, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...

Приняв Закон, переданный вам через ангелов, вы не соблюли его. Убийство Стефана

54 Я к зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...

Услышав это, они пришли в ярость и начали скрежетать зубами от злости на Стефана.

55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

Стефан же, исполненный Святого Духа, поднял глаза к небу и увидел славу Божью и Иисуса, стоящего по правую руку от Бога.

56 і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...

– Смотрите, – сказал он, – я вижу открытые небеса и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога!

57 Т а вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

Тогда они все вместе, заткнув уши, с громким криком бросились на него.

58 І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.

Они выволокли Стефана за пределы города и стали бросать в него камни. Свидетели обвинения оставили свои плащи у ног молодого человека, по имени Савл.

59 І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...

Когда они бросали в Стефана камни, тот молился: – Господь Иисус, прими дух мой!

60 У павши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...

Потом он пал на колени и громко воскликнул: – Господи, не наказывай их за этот грех! С этими словами он умер.