1 А Давид знову зібрав вибране військо в Ізраїлі, тридцять тисяч.

Давид снова собрал тридцать тысяч людей Израиля, выбранных им.

2 І встав та й пішов Давид та ввесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого ковчега, що над ним кличеться Ім'я, Ім'я Господа Саваота, що замешкує на херувимах.

Вместе со всеми своими людьми он отправился из Баала иудина, чтобы перенести оттуда ковчег Бога, называемый по Имени Господа Сил, Который восседает на херувимах.

3 І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза.

Они поставили Божий ковчег на новую повозку и вывезли его из дома Авинадава, что на холме. Узза и Ахио, сыновья Авинадава, везли новую повозку

4 І несли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.

с Божьим ковчегом, и Ахио шел перед ковчегом.

5 А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, на гуслах, і на цимбалах.

Давид и весь дом Израиля изо всех сил веселились перед Господом, пели песни и играли на арфах, лирах, бубнах, трещотках и тарелках.

6 І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.

Когда они дошли до гумна Нахона, Узза протянул руку, чтобы поддержать Божий ковчег, потому что волы споткнулись.

7 І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.

Господь воспылал гневом на Уззу, и Бог поразил его там за дерзновение, и он умер там у Божьего ковчега.

8 І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.

Давид рассердился из-за того, что Господь прорвался гневом на Уззу, и до сегодняшнего дня то место называется Парец-Узза.

9 І Давид злякався Господа того дня та й сказав: Як увійде до мене Господній ковчег?

В тот день Давид устрашился Господа; он сказал: – Как же можно принести ко мне ковчег Господа?

10 І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.

Он не хотел брать ковчег Господа к себе в Город Давида, но отвез его в дом гатянина Овид-Эдома.

11 І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед-Едома та ввесь його дім.

Ковчег Господа оставался в доме Овид-Эдома из Гата три месяца, и Господь благословил его и всех его домашних.

12 І донесено цареві Давидові, говорячи: Господь поблагословив дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.

Царю же Давиду сказали: – Господь благословил домашних Овид-Эдома и все, что у него, из-за ковчега Божьего. Тогда Давид пошел и с радостью перенес Божий ковчег из дома Овид-Эдома в город Давида.

13 І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.

Через каждые шесть шагов, которые делали несущие ковчег Господа, он приносил в жертву быка и упитанного теленка.

14 А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був оперезаний лляним ефодом.

Одетый в льняной эфод Давид изо всех сил плясал перед Господом.

15 І Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком та з сурмленням сурми.

Так он и весь дом Израиля перенесли ковчег Господа с радостными криками под звуки рогов.

16 І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем. І вона погордила ним у серці своєму.

Когда ковчег Господа вносили в Город Давида, Михаль, дочь Саула, глядела из окна. Увидев царя Давида, который прыгал и плясал перед Господом, она уничижила его в своем сердце.

17 І принесли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед намету, що для нього поставив Давид. І приніс Давид цілопалення перед Господнім лицем та жертву мирну.

А ковчег Господа принесли и поставили на свое место в шатре, который разбил для него Давид. Давид принес Господу жертвы всесожжения и жертвы примирения.

18 А коли Давид скінчив приносити цілопалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Іменем Господа Саваота.

Закончив приносить жертвы всесожжения и жертвы примирения, он благословил народ во Имя Господа Сил.

19 І він роздав для всього народу, для всього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м'яса та по одному виноградному калачеві. І пішов увесь народ кожен до дому свого.

Затем он раздал всему народу, всему множеству израильтян – и мужчинам, и женщинам – по одной лепешке, по куску жареного мяса и по связке изюма. После этого весь народ разошелся по своим домам.

20 І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!

Когда Давид вернулся домой, чтобы благословить своих домашних, Михаль, дочь Саула, вышла встретить его и сказала: – Как отличился сегодня царь Израиля, обнажившись на глазах у рабынь своих слуг, словно какой-то непристойный человек!

21 І сказав Давид до Мелхоли: Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, буду веселитися перед Господнім лицем!

Давид сказал Михаль: – Это было перед Господом, Который предпочел меня твоему отцу или кому-либо из его дома. Он поставил меня правителем над Израилем, народом Господа. Я и впредь буду веселиться перед Господом.

22 І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, і при них я буду шанований!

Я стану еще недостойнее и буду еще ничтожнее в своих собственных глазах. Но те рабыни, о которых ты говорила, будут меня чтить.

23 І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її.

У Михаль, дочери Саула, не было детей до дня ее смерти.