1 Н ехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.

Я встану на стражу, поднимусь на крепостные валы. Буду ждать, что Он скажет, и что мне отвечать по жалобе моей. Ответ Бога

2 А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.

Тогда Господь ответил: – Запиши откровение, выведи на табличках, чтобы его повсюду прочитал вестник.

3 Б о ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.

Ведь еще не время ему исполниться, оно говорит о конце и не обманет. Если покажется, что медлит – жди: оно сбудется, не задержится.

4 О сь надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.

Посмотри на надменных: их дух не праведен – а праведный верой жив будет.

5 І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.

Вино обманывает этих гордецов и не дает им покоя. Они разверзают пасть, как мир мертвых, и, как смерть, они ненасытны. Они покоряют себе все народы, все племена подчиняют.

6 Ч и ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!

Но все их пленники будут насмехаться над ними и глумиться поговорками, говоря: «Горе тому, кто копит чужое добро, кто богатеет на взятом в долг! Надолго ли это?»

7 Х іба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?

Не поднимутся ли нежданно твои заимодавцы, не проснутся ли те, кто тебя трепетать заставит? Ты станешь для них добычей.

8 З а те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.

За то, что ограбил ты много народов, те из них, что остались, тебя ограбят, – потому что ты проливал кровь, совершал насилие на земле, в городах и над всеми их жителями.

9 Г оре тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!

Горе тому, кто наполняет свой дом неправедной поживой, чтобы устроить свое гнездо на высоте и избежать когтей несчастья!

10 Н арадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.

Ты свой дом опозорил, погубив многочисленные народы; ты расплатишься за это жизнью.

11 Б о камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.

Сами камни из стен будут кричать, деревянные балки – им отвечать.

12 Г оре тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!

Горе тому, кто строит город на крови, созидает город на преступлении.

13 Ч и ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?

Разве не Господь Сил решил, что труды людей – лишь пища для огня, что народы изнуряют себя напрасно?

14 Б о пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.

Ведь земля исполнится познанием славы Господа, как вода наполняет море.

15 Г оре тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачити сором його!

Горе тому, кто спаивает ближних, наливая из бурдюков, пока те не опьянеют, чтобы после смотреть на их наготу.

16 Т и наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!

Ты бесчестием, не славой, сыт; напейся теперь сам и покажи свою наготу! Чаша из правой руки Господней дойдет и до тебя, и позор затмит твою славу.

17 Б о насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.

Злодейство твое на Ливане погубит тебя, бойня зверей, учиненная тобой, тебя же и ужаснет. Ты проливал человеческую кровь, совершал насилие на земле, в городах и над всеми, кто живет в них.

18 Я кий дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?

Что за польза от идола, которого сделал ремесленник, от литой статуи, что учит только лжи? Верит мастер изделию своему, а оно – лишь немой идол.

19 Г оре тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!

Горе тому, кто говорит дереву: «Оживи!», безмолвному камню – «Пробудись!» Научит ли он? И хотя он отделан золотом и серебром – в нем нет дыхания.

20 А Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле!

А Господь – в святом храме Своем; пусть молчит вся земля перед Ним.