1 Д ля всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
Всему есть свое время, и для каждого дела под небом есть свой час:
2 ч ас родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
время рождаться и время умирать; время сажать и время искоренять;
3 ч ас вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
время убивать и время исцелять; время разрушать и время строить;
4 ч ас плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
время плакать и время смеяться; время скорбеть и время танцевать;
5 ч ас розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,
время раскидывать камни и время их собирать; время обнимать и время воздерживаться от объятий;
6 ч ас шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
время искать и время терять; время хранить и время выбрасывать;
7 ч ас дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
время рвать и время сшивать; время молчать и время говорить;
8 ч ас кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
время любить и время ненавидеть; время для войны и время для мира.
9 Я ка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?
В чем польза работнику от труда его?
10 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,
Я видел бремя, которое Бог возложил на людей.
11 у се Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...
Он создал все прекрасным в свое время. Он также вложил осознание вечности в сердца людей, но они не могут постичь всего, что делает Бог, от начала до конца.
12 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.
Я понял, что нет ничего лучше для людей, чем быть счастливыми и делать добро, пока они живы.
13 І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!
И если кто-то может есть, пить и находить удовольствие во всяком своем труде, то это дар Божий.
14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
Я понял, что все, что делает Бог, пребудет вовек: к этому нечего прибавить и нечего от этого отнять. Бог делает так, чтобы люди благоговели перед Ним.
15 Щ о є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!
Все, что есть и что будет, уже было прежде, ведь Бог повторяет то, что прошло. Несправедливость в мире
16 І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...
И вот, что я еще видел под солнцем: место суда, а там царит беззаконие, место праведности, а там – несправедливость.
17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.
И подумал я: «Бог будет судить обоих – праведника и злодея, потому что назначено время всякому событию и всякому делу».
18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
И еще я подумал о людях: «Бог испытывает их, чтобы показать им, что они подобны животным.
19 б о доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
Одна участь у людей и животных: умирают и те, и другие. Одно у тех и других дыхание, и нет у человека никаких преимуществ перед животными. Все суета.
20 В се до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
Все возвращается на круги свои: все пришло из праха, и в прах все возвратится.
21 Х то те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?
Кто знает: поднимается ли дух человека вверх, и опускается ли дух животного вниз, в землю?»
22 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...
И увидел я, что нет ничего лучше для человека, чем наслаждаться своим трудом, потому что такова его доля. Ведь кто может показать ему то, что будет после него?