1 С лова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!
Слова Агура, сына Иаке. Изречение. Этот человек сказал Итиэлу, Итиэлу и Ухалу:
2 Б о думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,
«Я самый невежественный из людей; я разума человеческого не имею.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...
Мудрости я не учился; нет у меня познания Святого.
4 Х то на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?
Кто восходил на небо и нисходил? Кто ветер собрал в ладони? Кто воду в свой плащ завернул? Кто утвердил пределы земли? Как зовут его? Как зовут его сына? Скажи мне, если знаешь!
5 К ожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Всякое Божье слово чисто; щит Он всем ищущим в Нем прибежища.
6 Д о слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
К словам Его не прибавляй, иначе Он упрекнет тебя и окажешься ты лгуном.
7 Д вох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:
Двух вещей я прошу у Тебя, Боже, не откажи мне, прежде чем я умру:
8 в іддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,
удали от меня суету и ложь, не давай мне ни бедности, ни богатства; но хлебом насущным меня питай,
9 щ об я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.
чтобы мне не пресытиться и не отринуть Тебя, сказав: “А кто такой Господь?”; чтобы не обеднеть мне и красть не начать, бесчестя тем Имя моего Бога.
10 Р аба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Не клевещи на слугу перед хозяином его, чтобы его проклятие не пало на тебя, и ты не пострадал.
11 О це покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,
Есть такие, что проклинают своих отцов и не благословляют матерей.
12 п окоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,
Есть такие, что в глазах своих чисты, хотя от грязи своей не отмыты.
13 п окоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!
Есть такие – о, как надменны глаза их, как взгляды презрительны!
14 П окоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!
Есть такие, чьи зубы, словно мечи, чьи клыки, как ножи, чтоб пожирать бедняков с земли и нищих среди смертных.
15 Д ві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:
У пиявки две дочери. “Дай! – кричат они. – Дай!” Вот три вещи, что ненасытны, даже четыре, что никогда не скажут: “Довольно!” –
16 ш еол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!
Мир мертвых, бесплодное чрево, земля, что вечно жаждет воды, и огонь, что “довольно!” не скажет.
17 О ко, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
Глаз, глумящийся над отцом и презирающий послушание матери, выдолбят вороны из долины, стервятники расклюют.
18 Т ри речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Вот три вещи, необъяснимые для меня, даже четыре, которых не понимаю:
19 д орога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...
путь орла в небесах, путь змеи на скале, путь корабля среди моря и путь мужчины к девушке.
20 Т ака ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...
Таков путь неверной жены: поела, вытерла рот и говорит: “Я ничего дурного не сделала”.
21 Т рясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
Под тремя вещами дрожит земля, не в силах вынести четырех:
22 п ід рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
раба, когда он делается царем; глупца, насытившегося пищей;
23 п ід розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...
ненавистную женщину, выходящую замуж; и служанку, занявшую место хозяйки.
24 О ці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:
Четверо малы на земле, но мудрее мудрецов:
25 м урашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;
муравьи – народец не сильный, а делают летом запасы;
26 б орсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
даманы – народец не крепкий, а жилища делают в скалах;
27 н емає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;
нет у саранчи царя, но вся выступает строем;
28 п авук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!
ящерку можно схватить рукой, а она бывает даже в царских дворцах.
29 Д обре ступають ці троє, і добре ходять чотири:
Вот трое, чей шаг величав, даже четверо, чья величава поступь:
30 л ев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,
лев, могучий среди зверей, что ни перед кем с пути не свернет;
31 о сідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!
петух, что вышагивает; козел, и царь во главе своего народа.
32 Я кщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!
Если ты был так глуп, что занесся, или если задумывал зло, – рукою уста закрой!
33 Б о збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.
Ведь если взбивать молоко, получится масло, если ударить по носу, кровь польется, а если гнев разжечь, вспыхнет вражда».