1 А хаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.

Ахазу было двадцать лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме шестнадцать лет. В отличие от своего предка Давида, он не делал того, что было правильным в глазах Господа.

2 І ходив він дорогами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.

Он ходил путями царей Израиля, и тоже сделал литых идолов, чтобы служить Баалам.

3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.

Он приносил огненные жертвы в долине Бен-Гинном, и даже сжигал там своих сыновей по омерзительным обычаям народов, которых Господь прогнал от израильтян.

4 І він приносив жертви та кадив на пагірках і на висотах, та під кожним зеленим деревом.

Он приносил жертвы и возжигал благовония в святилищах на возвышенностях, на вершинах холмов и под каждым тенистым деревом.

5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли до неволі від нього багатьох полонених, і спровадили до Дамаску. Крім того, він був виданий і в руку Ізраїлевого царя, і той уразив його великою поразою.

Поэтому Господь, его Бог, отдал его в руки царя Арама. Арамеи разбили его, взяли много народа в плен и увели их в Дамаск. Он был отдан также в руки царя Израиля, который нанес ему тяжелые потери.

6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоробрих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.

Пеках, сын Ремалии, убил сто двадцать тысяч доблестных воинов Иудеи в один день, потому что они оставили Господа, Бога их отцов.

7 А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царського сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.

Зихрий, могучий воин ефремит, убил царского сына Маасею, распорядителя дворца Азрикама, и Элкану, второго человека после царя.

8 І Ізраїлеві сини взяли до неволі зо своїх братів двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також пограбували від них велику здобич, і спровадили ту здобич до Самарії.

Израильтяне взяли в плен своих же братьев в Иудее, двести тысяч могучих воинов, вместе с их женами, сыновьями и дочерьми. Они взяли у них и богатую добычу, которую отправили в Самарию. Возвращение иудейских пленников

9 А там був Господній пророк, Одед ім'я йому. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та й сказав їм: Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибивали між ними з лютістю, яка досягла аж до небес.

Но там был пророк Господа, которого звали Одед. Он вышел навстречу войску, когда оно возвращалось в Самарию, и сказал им: – Господь, Бог ваших отцов, разгневался на Иудею и отдал их вам в руки, но вы истребляли их с яростью, которая достигла небес.

10 А тепер ви задумуєте здобути собі за рабів та за невільниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?

А теперь вы хотите сделать мужчин и женщин Иудеи и Иерусалима своими рабами. Но разве сами вы не грешили против Господа, вашего Бога?

11 О тож, послухайте мене тепер, і верніть тих полонених, яких взяли ви до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!

Слушайте же меня! Отпустите своих братьев, которых вы взяли в плен, назад, потому что гнев Господа воспылал на вас.

12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що приходили з війська,

Некоторые из вождей Ефрема – Азария, сын Иегоханана, Берехия, сын Мешиллемофа, Езекия, сын Шаллума, и Амаса, сын Хадлая, – предостерегли тех, кто возвращался с войны.

13 т а й сказали до них: Не приводьте цих полонених сюди, бо на провину нам проти Господа ви задумуєте додати це до наших гріхів та до нашої провини. Бо велика наша провина та жар гніву Господнього на Ізраїля!

– Не ведите сюда этих пленников, – сказали они, – иначе мы станем виновны перед Господом. Вы что, хотите прибавить к нашим грехам и преступлениям и этот? Наша вина и без того велика, и Его гнев воспылал на Израиль.

14 І озброєні покинули тих полонених та ту здобич перед зверхниками та всім збором.

Тогда воины отказались от пленников и добычи перед вождями и всем собранием.

15 І встали ті мужі, що були означені іменами, і взяли полонених, і всіх їхніх нагих позодягали зо здобичі, і зодягнули їх, і обули їх, і нагодували їх, і напоїли їх, і намастили їх, і кожного слабого з них повезли на ослах. І припровадили їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.

А те, чьи имена были упомянуты, взяли пленников и всех из них, кто был наг, одели из добычи. Они дали им одежду и обувь, снабдили едой и питьем и помазали целебным маслом. Всех, кто ослаб, они посадили на ослов. Они доставили их к их соплеменникам в Иерихон, город Пальм, и вернулись в Самарию. Ахаз просит защиты у ассирийцев (4 Цар. 16: 7-20)

16 Т ого часу послав цар Ахаз до асирійських царів, щоб допомогли йому.

В то время царь Ахаз послал к царю Ассирии, прося о помощи,

17 П рийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і взяли до неволі полонених.

потому что эдомитяне опять пришли, напали на Иудею и увели пленников,

18 А филистимляни розсипалися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та залежні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осілися там.

а филистимляне опустошали города в предгорьях и на юге Иудеи. Они захватили Бет-Шемеш, Айялон, Гедероф, города Сохо, Тимну и Гимзо с их окрестными поселениях и поселились там.

19 Б о Господь принизив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневірився великим гріхом проти Господа.

Господь унизил Иудею из-за Ахаза, царя Израиля, потому что тот развратил Иудею и забыл про верность Господу.

20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.

К нему пришел Тиглатпаласар, царь Ассирии, но стал притеснять его, вместо того чтобы помочь.

21 Б о Ахаз пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському цареві, та не було це на поміч йому.

Ахаз взял сокровища из дома Господа, из собственного дворца и дворца вождей и выплатил дань царю Ассирии, но это ему не помогло.

22 А в часі утиску його, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.

В этой беде царь Ахаз еще сильнее нарушил верность Господу.

23 І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і говорив: Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, вони будуть допомагати мені! А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!

Он принес жертвы богам Дамаска, думая, что это они разбили его, и говорил: «Раз боги царей Арама помогли им, стану приносить им жертвы, чтобы они помогли и мне». Но они привели к падению и его, и весь Израиль.

24 І Ахаз зібрав посуд Божого дому, і порубав посуд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі жертівники в кожному куті в Єрусалимі...

Ахаз собрал утварь Божьего дома и порубил ее на куски. Он запер двери дома Господа и устроил жертвенники на всех углах улиц Иерусалима.

25 І в кожному місті Юдиному поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, і розгнівав Господа, Бога батьків своїх.

В каждом городе Иудеи он устроил святилища на возвышенностях, чтобы сжигать жертвы чужим богам, и тем самым, вызывая гнев Господа, Бога его отцов.

26 А решта його діл та всі дороги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

Прочие события его правления и все его деяния, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Израиля».

27 І спочив Ахаз зо своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не внесли його до гробів Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекія.

Ахаз упокоился со своими предками и был похоронен в городе, в Иерусалиме, но не был положен в гробницы царей Израиля. Езекия, его сын, стал царем вместо него.