1 І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого. І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів.

Но израильтяне не исполнили повеления о посвященных вещах: Ахан, сын Хармия, внук Завдия, правнук Зераха, из рода Иуды, взял себе часть из посвященного. И гнев Господа вспыхнул на Израиль.

2 І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: Підіть, і вивідайте цей Край. І пішли ті мужі, і вивідали той Ай.

Иисус послал несколько человек из Иерихона в Гай, что рядом с Бет-Авеном к востоку от Вефиля, сказав им: − Идите, разведайте эту область. Те люди пошли и разведали Гай.

3 І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: Нехай не йде ввесь народ, коло двох тисяч люда або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисленні.

Вернувшись к Иисусу, они сказали: − Всему народу не нужно идти на Гай. Пошли захватить его две или три тысячи человек и не утруждай всего народа, потому что в городе мало людей.

4 І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, та вони повтікали перед айськими людьми.

Около трех тысяч человек отправилось туда, но жители Гая обратили их в бегство,

5 І айські люди повибивали з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбіччі гори. І охляло серце народу, та й стало як вода.

убив из них тридцать шесть человек. Они преследовали израильтян от городских ворот до самых каменоломен и поражали их на склонах. От этого сердца народа ослабели и стали, как вода.

6 І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову.

Иисус разорвал на себе одежду, упал лицом на землю перед ковчегом Господа и оставался там до вечера. Старейшины Израиля сделали то же самое и посыпали свои головы пылью.

7 І сказав Ісус: Ах, Владико Господи, для чого. Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати нас у руку амореянина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позосталися, і осіли по той бік Йордану!

Иисус сказал: – О Владыка, Господь, зачем же Ты перевел этот народ через Иордан, чтобы отдать нас в руки аморреев и погубить нас? О, если бы мы только остались и жили за Иорданом!

8 О , Господи! Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами?

О Владыка, что мне сказать теперь, когда Израиль обратился спиной к своим врагам?

9 І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я наше з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?

Хананеи и другие жители этой страны услышат об этом, окружат нас и сотрут наше имя с лица земли. Что Ты станешь делать тогда для Твоего великого Имени?

10 І сказав Господь до Ісуса: Устань, пощо то ти падаєш на обличчя своє?

Господь сказал Иисусу: – Встань! Зачем ты склонился на свое лицо?

11 І зраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі.

Израиль согрешил. Они нарушили Мой завет, который Я повелел им хранить. Они взяли часть из посвященных вещей. Они украли, солгали и положили их со своими пожитками.

12 І не зможуть Ізраїлеві сини встояти перед своїми ворогами, вони обернуть спину перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не вигубите заклятого з-поміж себе!

Вот почему израильтяне не могут устоять перед своими врагами. Они обратились спиной к своим врагам потому, что попали под заклятие. Я не останусь с вами, если вы не истребите у себя все, что отделено для уничтожения.

13 У стань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого.

Иди, освяти народ. Скажи им: «Освятитесь для завтрашнего дня; потому что Господь, Бог Израиля, говорит: “То, что отделено для уничтожения, находится у тебя, Израиль. Ты не сможешь устоять перед своими врагами, пока не удалишь это”.

14 І підходьте рано вранці за вашими племенами. І станеться, те плем'я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами.

Подходите утром по своим родам. Род, на который укажет Господь, пусть подходит по своим кланам. Клан, на который укажет Господь, пусть подходит по своим семьям. А семья, на которую укажет Господь, пусть подходит по одному человеку.

15 І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем.

Тот, кого возьмут с посвященными вещами, будет сожжен вместе со всем, что у него есть. Он нарушил завет Господа и совершил в Израиле бесчестный поступок!»

16 І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племенами, і було виявлене Юдине плем'я.

На следующее утро Иисус встал рано и велел Израилю подходить по родам, и был указан род Иуды.

17 І привів він Юдині роди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій.

Он велел подходить кланам Иуды, и указан был клан зерахитов. Он велел клану зерахитов подходить по семьям, и указана была семья Завдия.

18 І привів він його дім за мужчинами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени.

Иисус велел его семье подходить по одному человеку, и указан был Ахан, сын Хармия, внук Завдия, правнук Зераха из рода Иуды.

19 І сказав Ісус до Ахана: Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що ти зробив? Не скажи неправди передо мною!

Иисус сказал Ахану: – Сын мой, воздай славу Господу, Богу Израиля, и восхвали Его! Расскажи мне, что ты сделал, не скрывай от меня ничего.

20 І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: Дійсно, згрішив я Господеві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.

Ахан ответил: – Это правда! Я согрешил перед Господом, Богом Израиля. Вот что я сделал:

21 І побачив я в здобичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.

увидев среди добычи прекрасную верхнюю одежду из Шинара, двести шекелей серебра и слиток золота весом в пятьдесят шекелей, я позарился на них и взял себе. Они спрятаны в земле у меня в шатре; серебро лежит в самом низу.

22 І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.

Тогда Иисус послал людей, они побежали в шатер и увидели, что эти вещи на самом деле были спрятаны у него в шатре, серебро лежало в самом низу.

23 І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.

Они взяли их из его шатра, принесли к Иисусу и ко всем израильтянам и разложили перед Господом.

24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.

Иисус и с ним все израильтяне взяли Ахана, правнука Зераха, серебро, верхнюю одежду, золотой слиток, его сыновей и дочерей, его волов, ослов и овец, его шатер и все, что у него было, и вывели их в долину Ахор.

25 І сказав Ісус: Нащо ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня! І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.

Иисус сказал: – Почему ты навел на нас эту беду? Сегодня Господь наведет беду на тебя. И все израильтяне забили его камнями. После того, как забили камнями и остальных, они сожгли их.

26 І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я того місця: Ахор, аж до цього дня.

Над Аханом они набросали большую груду камней, которая осталась до сегодняшнего дня. После этого Господь оставил Свой пылающий гнев. Поэтому то место зовется долиною Ахор и до сих пор.