1 Н аближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.

Послушать Иисуса собирались все сборщики налогов и другие грешники.

2 Ф арисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.

Фарисеи же и учители Закона недовольно переговаривались: – Он общается с грешниками и ест вместе с ними.

3 А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:

Тогда Иисус рассказал им притчу:

4 К отрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?

– Предположим, у кого-либо из вас есть сто овец, и одна из них заблудилась. Разве он не оставит девяносто девять в пустыне и не пойдет искать заблудившуюся до тех пор, пока не найдет?

5 А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.

И когда он найдет ее, то с радостью возьмет к себе на плечи.

6 І , прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.

И когда он придет домой, то созовет своих друзей и соседей и скажет им: «Порадуйтесь со мной, потому что я нашел мою пропавшую овцу!»

7 Г оворю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...

Говорю вам, что на небе будет больше радости об одном раскаявшемся грешнике, чем о девяноста девяти праведниках, не нуждающихся в покаянии. Притча о потерянной монете

8 А бо яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?

Или если у женщины есть десять серебряных монет и она одну из них потеряет, разве она не зажжет свечу и не станет выметать из всех углов до тех пор, пока не найдет ее?

9 А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!

И когда она ее найдет, то созовет подруг и соседок и скажет: «Порадуйтесь со мной, я нашла мою потерянную монету».

10 Т ак само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.

Итак, Я говорю вам, что Божьи ангелы радуются даже об одном раскаивающемся грешнике! Притча Иисуса о блудном сыне

11 І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.

Иисус продолжал: – У одного человека было два сына.

12 І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.

Младший сказал отцу: «Отец, дай мне ту часть наследства, которая причитается мне». И отец разделил имущество между сыновьями.

13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.

Через несколько дней младший сын собрал все, что у него было, и отправился в далекую страну. Там он растратил все свои средства, ведя распутную жизнь.

14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.

Когда у него уже ничего не осталось, в той стране начался сильный голод, и он оказался в нужде.

15 І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.

Тогда он пошел и нанялся к одному из жителей той страны, который послал его на свои поля пасти свиней.

16 І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.

Он так голодал, что рад был набить желудок хоть стручками, которыми кормили свиней, но и тех ему не давали.

17 Т оді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!

И, опомнившись, он сказал: «Сколько наемных работников в доме моего отца, и у них пища в избытке, а я здесь умираю от голода!

18 У стану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...

Пойду, вернусь к моему отцу и скажу ему: “Отец! Согрешил я против Неба и против тебя.

19 Н едостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...

Я больше не достоин называться твоим сыном, обращайся со мной как с одним из своих батраков”».

20 І , вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!

И он встал и пошел к своему отцу. Когда он был еще далеко, отец увидел его, и ему стало жалко сына. Он побежал к нему навстречу, обнял его и стал целовать.

21 І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...

Сын сказал ему: «Отец! Согрешил я против Неба и против тебя. Я больше не достоин называться твоим сыном».

22 А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.

Но отец сказал своим слугам: «Идите быстрее, принесите лучшую одежду и оденьте его. Наденьте ему на палец перстень и обуйте его в сандалии.

23 П риведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,

Приведите откормленного теленка и зарежьте его, устроим пир и будем веселиться.

24 б о цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

Ведь мой сын был мертв, и вот он опять жив! Он был потерян и нашелся!» И они начали веселиться.

25 А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.

А старший сын в это время был в поле. Когда он подходил к дому, то услышал, что в доме музыка и танцы.

26 І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?

Он подозвал одного из слуг и спросил его, что происходит.

27 А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.

«Твой брат пришел, – ответил ему тот, – и твой отец зарезал откормленного теленка, потому что его сын вернулся живым и здоровым».

28 І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.

Старший сын рассердился и не захотел зайти в дом. Тогда отец вышел и стал его уговаривать.

29 А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...

Но сын ответил: «Все эти годы я работал на тебя, как слуга, и всегда исполнял то, что ты говорил. Ты же никогда не дал мне даже козленка, чтобы я мог повеселиться с друзьями.

30 К оли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...

Но когда этот твой сын, который растратил твое имущество с блудницами, пришел домой, ты зарезал для него откормленного теленка!»

31 І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!

«Сынок, – сказал тогда отец, – ты ведь всегда со мной, и все, что у меня есть, – все твое.

32 В еселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!

Но мы должны веселиться и радоваться, ведь твой брат был мертв и ожил, был потерян и нашелся!»