1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Господь дав йому відпочинути від усіх ворогів його навколо,

После того как царь поселился в своем дворце и Господь дал ему покой от всех окружающих его врагов,

2 т о цар сказав до пророка Натана: Подивися, я сиджу в кедровому домі, а Божий ковчег знаходиться під завісою!

он сказал пророку Нафану: – Вот, я живу во дворце из кедра, а Божий ковчег остается в шатре.

3 І сказав Натан до царя: Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Господь з тобою.

Нафан ответил царю: – Иди и делай все, что у тебя на сердце, потому что Господь с тобой.

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Натана, кажучи:

В ту ночь к Нафану было слово Господа:

5 І ди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробування?

– Пойди и скажи Моему слуге Давиду: «Так говорит Господь: Разве ты – тот, кто построит Мне дом для Моего обитания?

6 Б о Я не пробував у домі від дня виведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

Я не жил в доме с того дня, как вывел израильтян из Египта, и до сегодняшнего дня, но переходил с места на место, обитая в шатре.

7 С крізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими синами, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племен, якому наказав Я пасти народа Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудували ви Мені кедрового дому?

Где бы Я ни ходил со всеми израильтянами, разве Я говорил с каким-либо из их родов, которым Я повелел пасти Мой народ Израиля: “Почему вы не построили Мне дом из кедра?”»

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

Итак, скажи Моему слуге Давиду: «Так говорит Господь Сил: Я взял тебя, когда ты смотрел и ухаживал на пастбище за овцами, чтобы ты стал правителем Моего народа, Израиля.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і вигубив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я, як ім'я великих на землі.

Я был с тобой, куда бы ты ни ходил, и сокрушил перед тобой всех твоих врагов. Я уподоблю твое имя именам великих людей земли.

10 І встановив Я місце для народу Мого, для Ізраїля, і він пробуватиме на своєму місці, і не буде вже непокоєний, і кривдники не будуть більше гнобити його, як перед тим.

Я устрою место для Своего народа, Израиля, и укореню его, чтобы ему иметь свой дом, и никто его больше не тревожил. Нечестивые больше не будут притеснять его, как они делали это в начале,

11 А від того дня, як Я настановив суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побудує тобі дім.

с того времени, как Я поставил судей над Своим народом, Израилем. Я также дам тебе покой от всех твоих врагов. Господь объявляет тебе, что Сам утвердит твой дом.

12 К оли виповняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство.

Когда твои дни завершатся и ты упокоишься со своими предками, Я возведу на престол твоего потомка, того, кто произойдет от тебя и упрочу его царство.

13 В ін збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки.

Он построит Мне дом для Моего Имени, и Я упрочу престол его царства навеки.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скривить дорогу свою, то Я покараю його людською палицею та поразами людських синів.

Я буду ему Отцом, и он будет Мне сыном. Когда он согрешит, Я накажу его розгой людей, ударами, наносимыми людьми.

15 Т а милість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

Но Я не отниму от него Своей милости, как отнял ее от Саула, которого Я отверг ради тебя.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки!

Твой дом и твое царство будут непоколебимы предо Мной вовеки; твой престол будет упрочен навеки».

17 Я к усі ці слова, як усе це видіння, так говорив Натан до Давида.

Нафан пересказал Давиду все слова этого откровения. Молитва Давида (1 Пар. 17: 16-27)

18 Т оді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: Хто я, Господи Боже, і що мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

Тогда царь Давид вошел, сел перед Господом и сказал: – Кто я, о Владыка Господь, и что такое моя семья, что Ты так возвеличил меня?

19 Т а й це ще було мале в очах Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за законом людським, Господи Боже!

И, словно этого не было достаточно в Твоих глазах, о Владыка Господь, Ты еще говорил о будущем дома Твоего слуги. И это будет Закон для людей, о Владыка Господь!

20 І що ще більше говоритиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба, Господи Боже!

Что еще может сказать Тебе Давид? Ведь Ты знаешь Твоего слугу, Владыка, Господи!

21 Р ади слова Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю величність, звіщаючи це Своєму рабові.

Ради Твоего слова и по воле Своей Ты совершил это великое дело и открыл его Своему слуге.

22 Т ому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми ушима.

Как Ты велик, Владыка Господи! Нет подобного Тебе, и нет Бога, кроме Тебя, как слышали мы своими ушами.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народ, і щоб установити йому Своє Ймення, і щоб учинити вам цю величність, та страшні речі для Свого Краю ради народу Свого, якого викупив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

И кто подобен Израилю, единственному народу на земле, который Бог выкупил Себе, чтобы сделать Своим народом? Чтобы все узнали Его Имя, Он совершил великие и ужасные дела, изгнав перед ним другие народы и их богов?

24 І Ти зміцнив Собі народ Свій, Ізраїля, Собі за народ аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

Ты сделал Израиль Своим собственным народом навеки, и Ты, Господи, стал его Богом.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говорив!

И теперь, Господи Боже, сохрани навеки обещание, которое Ты дал о Своем слуге и его доме,. и сделай, как Ты обещал.

26 Н ехай буде великим Ім'я Твоє аж навіки, щоб говорити: Господь Саваот Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

Пусть возвеличится Твое Имя вовеки, чтобы люди говорили: «Господь Сил – Бог Израиля!» И дом Твоего слуги Давида утвердится перед Тобой.

27 Б о Ти, Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, об'явив Своєму рабові, говорячи: Збудую тобі дім, тому раб Твій здобувся на відвагу помолитися до Тебе цією молитвою!

О Господь Сил, Бог Израиля, Ты открыл это Твоему слуге, говоря: «Я устрою тебе дом». Поэтому Твой слуга набрался смелости принести Тебе эту молитву.

28 А тепер, Господи Боже, Ти Той Бог, а слова Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

О Владыка Господь, Ты – Бог! Твои слова истинны, и Ты обещал Своему слуге это благо.

29 А тепер зволь поблагословити дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благословення буде поблагословлений навіки дім раба Твого!

Пусть же станет Тебе угодно благословлять дом Твоего слуги, чтобы он был перед Тобой вечно. Ведь Ты, Владыка Господи, сказал это, и дом Твоего слуги будет благословен навеки от Твоего благословения!