1 О тже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.
Но еще не поздно, и обещание Бога о входе в Его покой остается в силе, и давайте поэтому будем очень внимательны, чтобы никто из вас не оказался недостигшим этого покоя.
2 Б о Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.
Ведь нам так же, как и этим восставшим, была возвещена Радостная Весть, но им эта весть никакой пользы не принесла, потому что они не приняли ее верой.
3 Б о до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.
Но мы, поверившие, входим в Его покой, так как Бог сказал: «Поэтому Я поклялся в гневе Моем: они не войдут в Мой покой!». Он сказал это несмотря на то, что Он уже закончил сотворение мира еще в самом начале.
4 Б о колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї.
В другом месте Он сказал о седьмом дне так: «На седьмой день Бог отдыхал от всех Своих дел».
5 А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони!
Но выше было сказано: «Они не войдут в Мой покой!».
6 К оли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,
Так как некоторым еще остается войти в него, ну а те, кому Радостная Весть была возвещена прежде, не вошли по причине своего непослушания,
7 т о ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!
то Бог опять назначил определенный день, «сегодня», спустя долгое время провозгласив об этом через Давида, как уже было процитировано выше: «Сегодня, если услышите Его голос, то не ожесточайте ваших сердец».
8 Б о коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.
Если бы имелся в виду тот покой, который им дал Иисус Навин то Бог больше не говорил бы о каком-то другом дне после этого.
9 О тож, людові Божому залишається суботство, спочинок.
Поэтому субботний покой остается для народа Божьего.
10 Х то бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.
Кто входит в покой Божий, тот отдыхает от своих трудов точно так же, как и Бог от Своих.
11 О тож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.
Поэтому будем делать все возможное, чтобы нам войти в тот покой; чтобы никто не пал, последовав тому же примеру непослушания.
12 Б о Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.
Ведь слово Божье живет и действует, оно острее, чем любой заточенный с обеих сторон меч и проникает в самые глубины нашей сущности, туда, где проходит граница между душой и духом, до суставов и костного мозга. Оно судит мысли и сердечные побуждения.
13 І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!
Ничто во всем творении не скрыто от Него. Перед Ним все обнажено, и глаза Его видят все. Ему мы дадим отчет. Иисус – самый главный Первосвященник
14 О тож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!
У нас есть великий Первосвященник, прошедший небеса, – Иисус, Сын Божий. Поэтому давайте твердо держаться истины, которую мы и исповедуем.
15 Б о ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.
Наш Первосвященник не из тех, кто не может сочувствовать нам в наших слабостях. Он был искушен во всем, как и мы, за исключением греха.
16 О тож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
Поэтому давайте приблизимся смело к престолу благодати, чтобы получить милость и обрести благодать для своевременной помощи.