1 І , ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

Иисус вошел в Иерихон и проходил через город.

2 І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

Там был человек, которого звали Закхей, он был начальником сборщиков налогов и богатым человеком.

3 б ажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

Он пытался увидеть, кто же этот Иисус, но не мог из-за толпы, потому что был маленького роста.

4 І , забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

Тогда, чтобы увидеть Его, Закхей забежал вперед и залез на тутовое дерево, росшее в том месте, где Иисус должен был проходить.

5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

Когда Иисус подошел к этому месту, Он посмотрел вверх и сказал: – Закхей, спускайся скорее, потому что сегодня Я должен быть у тебя в доме.

6 І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

Закхей быстро спустился и с радостью принял Его.

7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

Все, кто видел это, начали возмущаться: – Он пошел в гости к грешнику!

8 С тав же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

Закхей же встал и сказал Господу: – Господи! Половину моего имущества я раздам бедным, а если я с кого-либо взял лишнее, я возвращу ему вчетверо!

9 І сус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

Тогда Иисус сказал ему: – Сегодня в этот дом пришло спасение, потому что этот человек тоже сын Авраама!

10 С ин бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

Ведь Сын Человеческий пришел, чтобы найти и спасти потерянное. Притча о порученных деньгах (Мат. 25: 14-30)

11 К оли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

Тем, кто это слушал, Иисус рассказал притчу. (Они были уже недалеко от Иерусалима, и люди полагали, что Божье Царство должно наступить немедленно.)

12 О тож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

Иисус сказал: – Один знатный человек отправлялся в далекую страну, чтобы получить царскую власть и вернуться.

13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

Созвав десять своих слуг, он дал им десять мерок серебра. «Пустите эти деньги в дело, пока я не возвращусь», – сказал он.

14 Т а його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

Но жители его страны ненавидели его и послали вслед за ним посольство, чтобы заявить: «Мы не хотим, чтобы этот человек был нашим царем».

15 І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

Когда он возвратился, получив царскую власть, то приказал созвать к нему слуг, которым доверил деньги, чтобы спросить их, какую они получили прибыль.

16 І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

Первый явился и сказал: «Господин, твоя мерка принесла доход в десять мерок!»

17 І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

«Молодец! – похвалил хозяин. – Ты хороший слуга. Ты был верен в малом, получи теперь в управление десять городов».

18 І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

Пришел второй слуга и сказал: «Господин, твоя мерка принесла доход в пять мерок!»

19 В ін же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

Хозяин ответил: «Получи в управление пять городов».

20 І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

Затем пришел третий слуга и сказал: «Господин, вот твоя мерка, я хранил ее завернутой в платок.

21 Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

Я боялся тебя, так как ты человек жестокий. Ты берешь там, где не клал, и жнешь там, где не сеял».

22 І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

Хозяин тогда сказал: «Ах ты негодный слуга! Я буду судить тебя твоими же словами! Ты знал, что я человек жестокий и что я беру там, где не клал, и жну там, где не сеял?

23 Ч ому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

Почему же ты не пустил мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, отдать их мне с прибылью?»

24 І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

И он сказал стоявшим там: «Заберите у него его мерку и отдайте тому, у кого уже есть десять».

25 І відказали йому: Пане, він десять мін має.

«Господин, – сказали ему, – да ведь у него и так уже десять мерок!»

26 Г оворю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

Хозяин ответил: «Говорю вам, что каждому, у кого уже есть, будет дано еще, а у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.

27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

А моих врагов, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и убейте прямо передо мной». Иисус торжественно въезжает в Иерусалим (Мат. 21: 1-9; Мк. 11: 1-10; Ин. 12: 12-15)

28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

Сказав это, Иисус пошел дальше к Иерусалиму.

29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

Подходя к Виффагии и Вифании, что расположены у Масличной горы, Он послал вперед двоих учеников,

30 н аказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

сказав: – Идите в селение, которое перед вами, и, войдя в него, вы найдете привязанного осленка, на которого еще никто не садился. Отвяжите его и приведите сюда.

31 К оли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

Если кто-нибудь вас спросит: «Зачем вы его отвязываете?», скажите: «Он нужен Господу».

32 П осланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

Ученики пошли и нашли все так, как им сказал Иисус.

33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

Когда они отвязывали осленка, его хозяева спросили их: – Вы зачем отвязываете осленка?

34 В они ж відказали: Господь потребує його.

Они ответили: – Он нужен Господу.

35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

Они привели осленка к Иисусу и, набросив на него свои плащи, посадили на него Иисуса.

36 К оли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

Когда Он ехал, люди начали расстилать на дороге свои плащи.

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

И когда Он приблизился к месту, где дорога спускается с Масличной горы, все множество учеников начало радостно и громко прославлять Бога за все чудеса, которые они видели:

38 к ажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

– Благословен Царь, Который приходит во Имя Господа! Мир на небе и слава в вышних небесах!

39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

Некоторые из бывших в толпе фарисеев сказали Иисусу: – Учитель, запрети Своим ученикам!

40 А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

Он ответил: – Говорю вам, если они умолкнут, то камни начнут кричать. Плач о Иерусалиме

41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

Когда они подходили к Иерусалиму и уже был виден город, Иисус заплакал о нем:

42 і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

– Если бы и ты сегодня понял, что могло бы принести тебе мир! Но сейчас это скрыто от твоих глаз.

43 Б о прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

Наступят дни, когда твои враги обнесут тебя осадными валами, окружат тебя и стеснят тебя со всех сторон.

44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

Они уничтожат тебя и твоих жителей и не оставят в тебе камня на камне, потому что ты не распознал времени, когда Бог посетил тебя. Иисус прогоняет торговцев из храма (Мат. 21: 12-16; Мк. 11: 15-18; Ин. 2: 13-16)

45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

Затем Иисус вошел во двор храма и стал выгонять оттуда тех, кто там торговал.

46 д о них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

– Написано, – говорил Он им, – «Дом Мой будет домом молитвы», а вы превратили его в разбойничье логово.

47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

Иисус каждый день учил в храме, а первосвященники, учители Закона и вожди народа искали случая, чтобы убить Его.

48 а ле не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.

Однако они не знали, как это сделать, потому что все люди слушали Иисуса, боясь упустить хоть одно слово.