1 І , ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

Jésus, étant entré dans Jéricho, traversait la ville.

2 І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

Et voici, un homme riche, appelé Zachée, chef des publicains, cherchait à voir qui était Jésus;

3 б ажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

mais il ne pouvait y parvenir, à cause de la foule, car il était de petite taille.

4 І , забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

Il courut en avant, et monta sur un sycomore pour le voir, parce qu'il devait passer par là.

5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

Lorsque Jésus fut arrivé à cet endroit, il leva les yeux et lui dit: Zachée, hâte-toi de descendre; car il faut que je demeure aujourd'hui dans ta maison.

6 І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

Zachée se hâta de descendre, et le reçut avec joie.

7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

Voyant cela, tous murmuraient, et disaient: Il est allé loger chez un homme pécheur.

8 С тав же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

Mais Zachée, se tenant devant le Seigneur, lui dit: Voici, Seigneur, je donne aux pauvres la moitié de mes biens, et, si j'ai fait tort de quelque chose à quelqu'un, je lui rends le quadruple.

9 І сус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

Jésus lui dit: Le salut est entré aujourd'hui dans cette maison, parce que celui-ci est aussi un fils d'Abraham.

10 С ин бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

Car le Fils de l'homme est venu chercher et sauver ce qui était perdu.

11 К оли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

Ils écoutaient ces choses, et Jésus ajouta une parabole, parce qu'il était près de Jérusalem, et qu'on croyait qu'à l'instant le royaume de Dieu allait paraître.

12 О тож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

Il dit donc: Un homme de haute naissance s'en alla dans un pays lointain, pour se faire investir de l'autorité royale, et revenir ensuite.

13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

Il appela dix de ses serviteurs, leur donna dix mines, et leur dit: Faites-les valoir jusqu'à ce que je revienne.

14 Т а його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

Mais ses concitoyens le haïssaient, et ils envoyèrent une ambassade après lui, pour dire: Nous ne voulons pas que cet homme règne sur nous.

15 І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

Lorsqu'il fut de retour, après avoir été investi de l'autorité royale, il fit appeler auprès de lui les serviteurs auxquels il avait donné l'argent, afin de connaître comment chacun l'avait fait valoir.

16 І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

Le premier vint, et dit: Seigneur, ta mine a rapporté dix mines.

17 І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

Il lui dit: C'est bien, bon serviteur; parce que tu as été fidèle en peu de chose, reçois le gouvernement de dix villes.

18 І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

Le second vint, et dit: Seigneur, ta mine a produit cinq mines.

19 В ін же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

Il lui dit: Toi aussi, sois établi sur cinq villes.

20 І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

Un autre vint, et dit: Seigneur, voici ta mine, que j'ai gardée dans un linge;

21 Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

car j'avais peur de toi, parce que tu es un homme sévère; tu prends ce que tu n'as pas déposé, et tu moissonnes ce que tu n'as pas semé.

22 І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

Il lui dit: Je te juge sur tes paroles, méchant serviteur; tu savais que je suis un homme sévère, prenant ce que je n'ai pas déposé, et moissonnant ce que je n'ai pas semé;

23 Ч ому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

pourquoi donc n'as-tu pas mis mon argent dans une banque, afin qu'à mon retour je le retirasse avec un intérêt?

24 І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

Puis il dit à ceux qui étaient là: Otez-lui la mine, et donnez-la à celui qui a les dix mines.

25 І відказали йому: Пане, він десять мін має.

Ils lui dirent: Seigneur, il a dix mines. -

26 Г оворю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

Je vous le dis, on donnera à celui qui a, mais à celui qui n'a pas on ôtera même ce qu'il a.

27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

Au reste, amenez ici mes ennemis, qui n'ont pas voulu que je régnasse sur eux, et tuez-les en ma présence.

28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

Après avoir ainsi parlé, Jésus marcha devant la foule, pour monter à Jérusalem.

29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

Lorsqu'il approcha de Bethphagé et de Béthanie, vers la montagne appelée montagne des Oliviers, Jésus envoya deux de ses disciples,

30 н аказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

en disant: Allez au village qui est en face; quand vous y serez entrés, vous trouverez un ânon attaché, sur lequel aucun homme ne s'est jamais assis; détachez-le, et amenez-le.

31 К оли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

Si quelqu'un vous demande: Pourquoi le détachez-vous? vous lui répondrez: Le Seigneur en a besoin.

32 П осланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

Ceux qui étaient envoyés allèrent, et trouvèrent les choses comme Jésus leur avait dit.

33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

Comme ils détachaient l'ânon, ses maîtres leur dirent: Pourquoi détachez-vous l'ânon?

34 В они ж відказали: Господь потребує його.

Ils répondirent: Le Seigneur en a besoin.

35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

Et ils amenèrent à Jésus l'ânon, sur lequel ils jetèrent leurs vêtements, et firent monter Jésus.

36 К оли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

Quand il fut en marche, les gens étendirent leurs vêtements sur le chemin.

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

Et lorsque déjà il approchait de Jérusalem, vers la descente de la montagne des Oliviers, toute la multitude des disciples, saisie de joie, se mit à louer Dieu à haute voix pour tous les miracles qu'ils avaient vus.

38 к ажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

Ils disaient: Béni soit le roi qui vient au nom du Seigneur! Paix dans le ciel, et gloire dans les lieux très hauts!

39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

Quelques pharisiens, du milieu de la foule, dirent à Jésus: Maître, reprends tes disciples.

40 А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

Et il répondit: Je vous le dis, s'ils se taisent, les pierres crieront!

41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

Comme il approchait de la ville, Jésus, en la voyant, pleura sur elle, et dit:

42 і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

Si toi aussi, au moins en ce jour qui t'est donné, tu connaissais les choses qui appartiennent à ta paix! Mais maintenant elles sont cachées à tes yeux.

43 Б о прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

Il viendra sur toi des jours où tes ennemis t'environneront de tranchées, t'enfermeront, et te serreront de toutes parts;

44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

ils te détruiront, toi et tes enfants au milieu de toi, et ils ne laisseront pas en toi pierre sur pierre, parce que tu n'as pas connu le temps où tu as été visitée.

45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

Il entra dans le temple, et il se mit à chasser ceux qui vendaient,

46 д о них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

leur disant: Il est écrit: Ma maison sera une maison de prière. Mais vous, vous en avez fait une caverne de voleurs.

47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

Il enseignait tous les jours dans le temple. Et les principaux sacrificateurs, les scribes, et les principaux du peuple cherchaient à le faire périr;

48 а ле не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.

mais ils ne savaient comment s'y prendre, car tout le peuple l'écoutait avec admiration.