1 П існя. Псалом Давидів. (108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!

(108: 1) Cantique. Psaume de David. (108: 2) Mon coeur est affermi, ô Dieu! Je chanterai, je ferai retentir mes instruments: c'est ma gloire!

2 ( 108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

(108: 3) Réveillez-vous, mon luth et ma harpe! Je réveillerai l'aurore.

3 ( 108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,

(108: 4) Je te louerai parmi les peuples, Éternel! Je te chanterai parmi les nations.

4 ( 108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!

(108: 5) Car ta bonté s'élève au-dessus des cieux, Et ta fidélité jusqu'aux nues.

5 ( 108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!

(108: 6) Élève-toi sur les cieux, ô Dieu! Et que ta gloire soit sur toute la terre!

6 ( 108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!

(108: 7) Afin que tes bien-aimés soient délivrés, Sauve par ta droite, et exauce-nous!

7 ( 108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.

(108: 8) Dieu a dit dans sa sainteté: Je triompherai, Je partagerai Sichem, je mesurerai la vallée de Succoth;

8 ( 108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.

(108: 9) A moi Galaad, à moi Manassé; Éphraïm est le rempart de ma tête, Et Juda, mon sceptre;

9 ( 108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!

(108: 10) Moab est le bassin où je me lave; Je jette mon soulier sur Édom; Je pousse des cris de joie sur le pays des Philistins!

10 ( 108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?

(108: 11) Qui me mènera dans la ville forte? Qui me conduit à Édom?

11 ( 108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

(108: 12) N'est-ce pas toi, ô Dieu, qui nous as repoussés, Et qui ne sortais plus, ô Dieu, avec nos armées?

12 ( 108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

(108: 13) Donne-nous du secours contre la détresse! Le secours de l'homme n'est que vanité.

13 ( 108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!

(108: 14) Avec Dieu, nous ferons des exploits; Il écrasera nos ennemis.