1 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

David adressa à l'Éternel les paroles de ce cantique, lorsque l'Éternel l'eut délivré de la main de tous ses ennemis et de la main de Saül.

2 т а й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!

Il dit: L'Éternel est mon rocher, ma forteresse, mon libérateur.

3 М ій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!

Dieu est mon rocher, où je trouve un abri, Mon bouclier et la force qui me sauve, Ma haute retraite et mon refuge. O mon Sauveur! tu me garantis de la violence.

4 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Je m'écrie: Loué soit l'Éternel! Et je suis délivré de mes ennemis.

5 Б о хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.

Car les flots de la mort m'avaient environné, Les torrents de la destruction m'avaient épouvanté;

6 Т енета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!

Les liens du sépulcre m'avaient entouré, Les filets de la mort m'avaient surpris.

7 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.

Dans ma détresse, j'ai invoqué l'Éternel, J'ai invoqué mon Dieu; De son palais, il a entendu ma voix, Et mon cri est parvenu à ses oreilles.

8 З ахиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!

La terre fut ébranlée et trembla, Les fondements des cieux frémirent, Et ils furent ébranlés, parce qu'il était irrité.

9 з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!

Il s'élevait de la fumée dans ses narines, Et un feu dévorant sortait de sa bouche: Il en jaillissait des charbons embrasés.

10 В ін небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

Il abaissa les cieux, et il descendit: Il y avait une épaisse nuée sous ses pieds.

11 У сівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.

Il était monté sur un chérubin, et il volait, Il paraissait sur les ailes du vent.

12 А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.

Il faisait des ténèbres une tente autour de lui, Il était enveloppé d'amas d'eaux et de sombres nuages.

13 В ід блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.

De la splendeur qui le précédait S'élançaient des charbons de feu.

14 Г осподь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.

L'Éternel tonna des cieux, Le Très Haut fit retentir sa voix;

15 В ін послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.

Il lança des flèches et dispersa mes ennemis, La foudre, et les mit en déroute.

16 І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.

Le lit de la mer apparut, Les fondements du monde furent découverts, Par la menace de l'Éternel, Par le bruit du souffle de ses narines.

17 В ін послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

Il étendit sa main d'en haut, il me saisit, Il me retira des grandes eaux;

18 В ін мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.

Il me délivra de mon adversaire puissant, De mes ennemis qui étaient plus forts que moi.

19 Н апали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.

Ils m'avaient surpris au jour de ma détresse, Mais l'Éternel fut mon appui.

20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

Il m'a mis au large, Il m'a sauvé, parce qu'il m'aime.

21 Н ехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!

L'Éternel m'a traité selon ma droiture, Il m'a rendu selon la pureté de mes mains;

22 Б о беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,

Car j'ai observé les voies de l'Éternel, Et je n'ai point été coupable envers mon Dieu.

23 б о всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!

Toutes ses ordonnances ont été devant moi, Et je ne me suis point écarté de ses lois.

24 І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.

J'ai été sans reproche envers lui, Et je me suis tenu en garde contre mon iniquité.

25 Г осподь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.

Aussi l'Éternel m'a rendu selon ma droiture, Selon ma pureté devant ses yeux.

26 З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,

Avec celui qui est bon tu te montres bon, Avec l'homme droit tu agis selon ta droiture,

27 і з чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!

Avec celui qui est pur tu te montres pur, Et avec le pervers tu agis selon sa perversité.

28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.

Tu sauves le peuple qui s'humilie, Et de ton regard, tu abaisses les orgueilleux.

29 Б о світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!

Oui, tu es ma lumière, ô Éternel! L'Éternel éclaire mes ténèbres.

30 Б о з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!

Avec toi je me précipite sur une troupe en armes, Avec mon Dieu je franchis une muraille.

31 Б ог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

Les voies de Dieu sont parfaites, La parole de l'Éternel est éprouvée; Il est un bouclier pour tous ceux qui se confient en lui.

32 Б о хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

Car qui est Dieu, si ce n'est l'Éternel? Et qui est un rocher, si ce n'est notre Dieu?

33 Б ог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.

C'est Dieu qui est ma puissante forteresse, Et qui me conduit dans la voie droite.

34 В ін чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,

Il rend mes pieds semblables à ceux des biches, Et il me place sur mes lieux élevés.

35 М ої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

Il exerce mes mains au combat, Et mes bras tendent l'arc d'airain.

36 І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!

Tu me donnes le bouclier de ton salut, Et je deviens grand par ta bonté.

37 Т и чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

Tu élargis le chemin sous mes pas, Et mes pieds ne chancellent point.

38 Ж ену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!

Je poursuis mes ennemis, et je les détruis; Je ne reviens pas avant de les avoir anéantis.

39 Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

Je les anéantis, je les brise, et ils ne se relèvent plus; Ils tombent sous mes pieds.

40 Т и ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

Tu me ceins de force pour le combat, Tu fais plier sous moi mes adversaires.

41 П овернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!

Tu fais tourner le dos à mes ennemis devant moi, Et j'extermine ceux qui me haïssent.

42 О зирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!

Ils regardent autour d'eux, et personne pour les sauver! Ils crient à l'Éternel, et il ne leur répond pas!

43 І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!

Je les broie comme la poussière de la terre, Je les écrase, je les foule, comme la boue des rues.

44 Т и ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!

Tu me délivres des dissensions de mon peuple; Tu me conserves pour chef des nations; Un peuple que je ne connaissais pas m'est asservi.

45 П ередо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.

Les fils de l'étranger me flattent, Ils m'obéissent au premier ordre.

46 В 'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.

Les fils de l'étranger sont en défaillance, Ils tremblent hors de leurs forteresses.

47 Ж ивий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!

Vive l'Éternel est vivant, et béni soit mon rocher! Que Dieu, le rocher de mon salut, soit exalté,

48 Б ог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,

Le Dieu qui est mon vengeur, Qui m'assujettit les peuples,

49 щ о рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

Et qui me fait échapper à mes ennemis! Tu m'élèves au-dessus de mes adversaires, Tu me délivres de l'homme violent.

50 Т ому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!

C'est pourquoi je te louerai parmi les nations, ô Éternel! Et je chanterai à la gloire de ton nom.

51 Т и башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!

Il accorde de grandes délivrances à son roi, Et il fait miséricorde à son oint, A David, et à sa postérité, pour toujours.