1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Bildad de Schuach prit la parole et dit:

2 А ж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

Jusqu'à quand veux-tu discourir de la sorte, Et les paroles de ta bouche seront-elles un vent impétueux?

3 Ч и Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Dieu renverserait-il le droit? Le Tout Puissant renverserait-il la justice?

4 Я кщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Si tes fils ont péché contre lui, Il les a livrés à leur péché.

5 Я кщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

Mais toi, si tu as recours à Dieu, Si tu implores le Tout Puissant;

6 я кщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

Si tu es juste et droit, Certainement alors il veillera sur toi, Et rendra le bonheur à ton innocente demeure;

7 і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

Ton ancienne prospérité semblera peu de chose, Celle qui t'est réservée sera bien plus grande.

8 П оспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

Interroge ceux des générations passées, Sois attentif à l'expérience de leurs pères.

9 б о ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

Car nous sommes d'hier, et nous ne savons rien, Nos jours sur la terre ne sont qu'une ombre.

10 о тож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

Ils t'instruiront, ils te parleront, Ils tireront de leur coeur ces sentences:

11 Ч и папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

Le jonc croît-il sans marais? Le roseau croît-il sans humidité?

12 В ін іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

Encore vert et sans qu'on le coupe, Il sèche plus vite que toutes les herbes.

13 о такі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

Ainsi arrive-t-il à tous ceux qui oublient Dieu, Et l'espérance de l'impie périra.

14 б о його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

Son assurance est brisée, Son soutien est une toile d'araignée.

15 Н а свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Il s'appuie sur sa maison, et elle n'est pas ferme; Il s'y cramponne, et elle ne résiste pas.

16 В ін зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

Dans toute sa vigueur, en plein soleil, Il étend ses rameaux sur son jardin,

17 н а купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

Il entrelace ses racines parmi les pierres, Il pénètre jusque dans les murailles;

18 Я кщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

L'arrache-t-on du lieu qu'il occupe, Ce lieu le renie: Je ne t'ai point connu!

19 Т ака радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Telles sont les délices que ses voies lui procurent. Puis sur le même sol d'autres s'élèvent après lui.

20 Т ож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

Non, Dieu ne rejette point l'homme intègre, Et il ne protège point les méchants.

21 а ж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Il remplira ta bouche de cris de joie, Et tes lèvres de chants d'allégresse.

22 Т вої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

Tes ennemis seront couverts de honte; La tente des méchants disparaîtra.