1 І говорив Елігу та й сказав:
Élihu reprit et dit:
2 Ч и це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?
Imagines-tu avoir raison, Penses-tu te justifier devant Dieu,
3 Б о ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?
Quand tu dis: Que me sert-il, Que me revient-il de ne pas pécher?
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
C'est à toi que je vais répondre, Et à tes amis en même temps.
5 П одивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.
Considère les cieux, et regarde! Vois les nuées, comme elles sont au-dessus de toi!
6 Я к ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?
Si tu pèches, quel tort lui causes-tu? Et quand tes péchés se multiplient, que lui fais-tu?
7 К оли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?
Si tu es juste, que lui donnes-tu? Que reçoit-il de ta main?
8 Д ля людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...
Ta méchanceté ne peut nuire qu'à ton semblable, Ta justice n'est utile qu'au fils de l'homme.
9 В ід безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...
On crie contre la multitude des oppresseurs, On se plaint de la violence d'un grand nombre;
10 Т а не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
Mais nul ne dit: Où est Dieu, mon créateur, Qui inspire des chants d'allégresse pendant la nuit,
11 щ о нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Qui nous instruit plus que les bêtes de la terre, Et nous donne l'intelligence plus qu'aux oiseaux du ciel?
12 В они там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.
On a beau crier alors, Dieu ne répond pas, A cause de l'orgueil des méchants.
13 Т ільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.
C'est en vain que l'on crie, Dieu n'écoute pas, Le Tout Puissant n'y a point égard.
14 Щ о ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!
Bien que tu dises que tu ne le vois pas, Ta cause est devant lui: attends-le!
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,
Mais, parce que sa colère ne sévit point encore, Ce n'est pas à dire qu'il ait peu souci du crime.
16 т о намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...
Ainsi Job ouvre vainement la bouche, Il multiplie les paroles sans intelligence.