1 І говорив Елігу та й сказав:

2 Ч и це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?

3 Б о ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?

4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

5 П одивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.

6 Я к ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?

7 К оли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?

8 Д ля людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...

9 В ід безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...

10 Т а не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

11 щ о нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

12 В они там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.

13 Т ільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.

14 Щ о ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!

15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,

16 т о намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...