1 З аміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

2 В сі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

3 П оклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

4 В се Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

5 О гида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

6 П ровина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

7 Я к дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

8 Л іпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

9 Р озум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

10 В ирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

11 В ага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

12 Ч инити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

13 У подоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

14 Г нів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

16 Н абування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

17 П уть справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

18 П еред загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

19 Л іпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

20 Х то вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

21 М удросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

22 Р озум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

23 С ерце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

24 П риємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

25 Б уває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

26 Л юдина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

27 Н ікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

28 Л укава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

29 Н асильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

30 Х то прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

31 С ивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

32 Л іпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

33 З а пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.