1 З аміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

The preparations of the heart in man, and the answer of the tongue, is from the Lord.

2 В сі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

All the ways of a man are clean in his own eyes; but the Lord weigheth the spirits.

3 П оклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

Commit thy works unto the Lord, and thy thoughts shall be established.

4 В се Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

The Lord hath made all things for himself: yea, even the wicked for the day of evil.

5 О гида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

Every one that is proud in heart is an abomination to the Lord: though hand join in hand, he shall not be unpunished.

6 П ровина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

By mercy and truth iniquity is purged: and by the fear of the Lord men depart from evil.

7 Я к дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

When a man’s ways please the Lord, he maketh even his enemies to be at peace with him.

8 Л іпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

Better is a little with righteousness than great revenues without right.

9 Р озум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

A man’s heart deviseth his way: but the Lord directeth his steps.

10 В ирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

A divine sentence is in the lips of the king: his mouth transgresseth not in judgment.

11 В ага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

A just weight and balance are the Lord’s: all the weights of the bag are his work.

12 Ч инити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

It is an abomination to kings to commit wickedness: for the throne is established by righteousness.

13 У подоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

Righteous lips are the delight of kings; and they love him that speaketh right.

14 Г нів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

The wrath of a king is as messengers of death: but a wise man will pacify it.

15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

In the light of the king’s countenance is life; and his favour is as a cloud of the latter rain.

16 Н абування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

How much better is it to get wisdom than gold! and to get understanding rather to be chosen than silver!

17 П уть справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

The highway of the upright is to depart from evil: he that keepeth his way preserveth his soul.

18 П еред загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

Pride goeth before destruction, and an haughty spirit before a fall.

19 Л іпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

Better it is to be of an humble spirit with the lowly, than to divide the spoil with the proud.

20 Х то вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

He that handleth a matter wisely shall find good: and whoso trusteth in the Lord, happy is he.

21 М удросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

The wise in heart shall be called prudent: and the sweetness of the lips increaseth learning.

22 Р озум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

Understanding is a wellspring of life unto him that hath it: but the instruction of fools is folly.

23 С ерце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

The heart of the wise teacheth his mouth, and addeth learning to his lips.

24 П риємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

Pleasant words are as an honeycomb, sweet to the soul, and health to the bones.

25 Б уває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

There is a way that seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.

26 Л юдина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

He that laboureth laboureth for himself; for his mouth craveth it of him.

27 Н ікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

An ungodly man diggeth up evil: and in his lips there is as a burning fire.

28 Л укава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

A froward man soweth strife: and a whisperer separateth chief friends.

29 Н асильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

A violent man enticeth his neighbour, and leadeth him into the way that is not good.

30 Х то прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

He shutteth his eyes to devise froward things: moving his lips he bringeth evil to pass.

31 С ивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

The hoary head is a crown of glory, if it be found in the way of righteousness.

32 Л іпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

He that is slow to anger is better than the mighty; and he that ruleth his spirit than he that taketh a city.

33 З а пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.

The lot is cast into the lap; but the whole disposing thereof is of the Lord.