1 М олитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

Hear the right, O Lord, attend unto my cry, give ear unto my prayer, that goeth not out of feigned lips.

2 В ід Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

Let my sentence come forth from thy presence; let thine eyes behold the things that are equal.

3 Т и випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

Thou hast proved mine heart; thou hast visited me in the night; thou hast tried me, and shalt find nothing; I am purposed that my mouth shall not transgress.

4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

Concerning the works of men, by the word of thy lips I have kept me from the paths of the destroyer.

5 З міцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

Hold up my goings in thy paths, that my footsteps slip not.

6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

I have called upon thee, for thou wilt hear me, O God: incline thine ear unto me, and hear my speech.

7 п окажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

Shew thy marvellous lovingkindness, O thou that savest by thy right hand them which put their trust in thee from those that rise up against them.

8 Х орони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

Keep me as the apple of the eye, hide me under the shadow of thy wings,

9 в ід безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

from the wicked that oppress me, from my deadly enemies, who compass me about.

10 Т овщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

They are inclosed in their own fat: with their mouth they speak proudly.

11 В ороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

They have now compassed us in our steps: they have set their eyes bowing down to the earth;

12 і з них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

like as a lion that is greedy of his prey, and as it were a young lion lurking in secret places.

13 У стань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

Arise, O Lord, disappoint him, cast him down: deliver my soul from the wicked, which is thy sword:

14 в ід людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

from men which are thy hand, O Lord, from men of the world, which have their portion in this life, and whose belly thou fillest with thy hid treasure: they are full of children, and leave the rest of their substance to their babes.

15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

As for me, I will behold thy face in righteousness: I shall be satisfied, when I awake, with thy likeness.