1 М удрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

Wisdom hath builded her house, she hath hewn out her seven pillars:

2 З арізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

she hath killed her beasts; she hath mingled her wine; she hath also furnished her table.

3 Д івчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

She hath sent forth her maidens: she crieth upon the highest places of the city,

4 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

Whoso is simple, let him turn in hither: as for him that wanteth understanding, she saith to him,

5 Х одіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

Come, eat of my bread, and drink of the wine which I have mingled.

6 П окиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

Forsake the foolish, and live; and go in the way of understanding.

7 Х то картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

He that reproveth a scorner getteth to himself shame: and he that rebuketh a wicked man getteth himself a blot.

8 Н е дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

Reprove not a scorner, lest he hate thee: rebuke a wise man, and he will love thee.

9 Д ай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

Give instruction to a wise man, and he will be yet wiser: teach a just man, and he will increase in learning.

10 С трах Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

The fear of the Lord is the beginning of wisdom: and the knowledge of the holy is understanding.

11 б о мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

For by me thy days shall be multiplied, and the years of thy life shall be increased.

12 Я кщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

If thou be wise, thou shalt be wise for thyself: but if thou scornest, thou alone shalt bear it.

13 Ж інка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

A foolish woman is clamorous: she is simple, and knoweth nothing.

14 С ідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

For she sitteth at the door of her house, on a seat in the high places of the city,

15 щ об кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

to call passengers who go right on their ways:

16 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

Whoso is simple, let him turn in hither: and as for him that wanteth understanding, she saith to him,

17 В ода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

Stolen waters are sweet, and bread eaten in secret is pleasant.

18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

But he knoweth not that the dead are there; and that her guests are in the depths of hell.